План

1. Енергетичні процеси в сперміях.
2. Оцінка якості сперми – загальна, окомірна, за густиною.
3. Визначення концентрації сперми за допомогою камери  Горяєва.
4. Визначення концентрації сперми за допомогою ФЕК.
5. Визначення процента живих сперміїв способом  зажиттєвого забарвлення.
6. Обчислення загальної кількості сперміїв у еякуляті.

Література

1. Л. 7, с 7 – 86; с 95 – 119 .
2. Л. 1, с 60 – 78

1. Енергетичні процеси в сперміях

Для того, щоб підтримувати своє життя і дістати можливість рухатися, спермії повинні мати запас енергії. Дослідженнями вчених (І.І.Іванова, М.П.Шергіна, Т Манна та ін.) встановлено, що джерелом енергії для сперміїв є два біохімічні процеси: дихання і фруктоліз. Третій процес – розпад аденозинтрифосфату – відіграє допоміжну роль, сприяючи передачі набутої внаслідок дихання або фруктолізу енергії на руховий апарат спермія. При диханні може відбуватися окислення вуглеводів, ліпідів (фосфатидів) і білків. Передусім окисляються моносахариди – фруктоза і глюкоза, а також молочна кислота, що утворюється при розпаді їх. При наявності цукрів ліпіди і: збільшується кількість енергетичного матеріалу і припиняється розпад таких важливих для нормальної життєдіяльності сперміїв речовин, як білки і ліпіди, що є структурними елементами клітин.   Другою групою речовин, що витрачаються при диханні, є фосфатиди – плазмалоген і лецитин. У спермі жеребця на дихання витрачається певна кількість білків, про що свідчить нагромадження аміаку у процесі зберігання сперми. При диханні утворюється двоокис вуглецю, вода, аміак (в разі розпаду білків) і виділяється значна кількість енергії. Дихання є основним енергетичним процесом для сперміїв, від якого вони стають 90% необхідної енергії. Складний процес дихання відбувається за участю ряду ферментів (карбоксилази, дегідрогенази). Як і більшість життєвих процесів дихання посилюється з підвищенням температури й ослаблюється при її зниженні, причому на кожних десять градусів дихання посилюється( або відповідно ослаблюється) приблизно в двоє.

Велика інтенсивність дихання є показником доброї якості сперми і високої запліднювальної здатності сперміїв.

Величину дихання сперміїв вимірюють апаратом  Варбурга і виражають числом кубічних міліметрів кисню, увібраного за 1 год в  розрахунку на 1мл сперми або на 1млн. сперміїв.

Другим джерелом енергії для сперміїв є розщеплення цукру без участі кисню – фруктоліз або гліколіз. Внаслідок фруктолізу виділяється у двадцять разів менше енергії на кожну грам – молекулу фруктози, ніж при диханні. Фруктоліз набагато менш економічний  енергетичний процес, ніж дихання. Фруктоза продукується в міхурцевидних залозах бугая і барана. Як фруктоза так і інші моносахариди здатні швидко проникати крізь оболонку спермія в середину його протоплпзми.

У зв’язку з тим, що у спермі кнура і жеребця майже немає цукру, фруктоліз у цих тварин майже не відбувається. Спермії кнура і жеребця здатні до фруктолізу (або гліколізу), при додаванні цукрів до сперми цих тварин.

Наявність або відсутність фруктолізу, поряд з іншими характерними  ознаками, дає можливість розрізняти два типи сперми сільськогосподарських тварин. До першого типу належить сперма бугая і барана. Плідники цих тварин виділяють густу сперму, що містить цукор, з високим рівнем фруктолізу. Другий тип сперми  у кнура і жеребця характеризується значним розведенням секретами придаткових  статевих залоз, відсутністю цукру і відсутністю фруктолізу.

Фруктоліз є другорядним джерелом енергії порівняно з диханням, але в разі відсутності кисню стає єдиним енергетичним процесом. Нестача кисню, зокрема, може бути у глибині статевих органів самки (особливо в яйцепроводах), а також в разі зберігання сперми поза організмом у вузьких посудинах. В цьому разі дихає лише поверхневий шар сперми, а у глибших шарах може відбуватися тільки фруктоліз. Чим густіша сперма ( тобто чим більше вона насичена сперміями), тим інтенсивніше відбувається в ній фруктоліз.

Внаслідок фруктолізу утворюється молочна кислота. Молочну кислоту спермій виділяє крізь свою оболонку в навколишнє середовище. У статевих шляхах самки кислота виділяється у слиз, що вкриває стінки статевих шляхів, і потім, очевидно, видаляється способом всмоктування. Коли спермій зберігається поза організмом у скляній або пластмасовій  посудині. Молочна кислота нагромаджується в цьому разі дедалі в більшій кількості, причому це нагромадження відбувається тим швидше, чим вища температура і густіша сперма.

Молочна кислота має властивість гальмувати біохімічні процеси у сперміях, внаслідок чого спермії впадають в стан анабіозу, тобто втрачають рухливість, залишаючись живими. При незначній концентрації кислоти (до рН 6,0) спостерігається перша фаза анабіозу : спермії нерухомі лише в умовах кімнатної температури, якщо підігріти сперму до 38 – 40˚, як спермії почнуть знову рухатися. Друга фаза анабіозу - при зниженні рН до 4,5 – 5,0  сперму крім нагрівання доводиться розводити лужним середовищем, що нейтралізує кислоту (цитрат натрію). У сперміях які перебувають а анабіотичному стані, процеси дихання і гліколізу значно загальмовані, що позитивним фактором, оскільки подовжує строки зберігання сперміїв. Та водночас молочна кислота діє на спермії токсично, внаслідок чого вони починають відмирати.

В енергетичних процесах, що відбуваються у спермі, велику роль відіграє аденозинтрифосфат. Останній є переносником енергії, яка виділилася при диханні або фруктолізі, до скоротного білка спермія – спермозину, що при цьому скорочується, і хвіст спермія починає рухатися.

Знання складних процесів обміну речовин у сперміях конче потрібно для успішного зберігання сперми поза організмом протягом тривалого часу. При розробці способів зберігання сперми доводиться зважати на те, як відбуваються біохімічні процеси при тій чи іншій температурі, які продукти розпаду речовин при цьому утворюються і як діють ці продукти на життєдіяльність сперміїв

2. Оцінка якості сперми

Взяту від плідника сперму досліджують, щоб визначити її придатність для осіменіння. Так само необхідно оцінювати якість сперми, що зберігається на станції або пункті, безпосередньо перед введенням її у статеві органи самок.

Оцінка якості сперми є важливою ланкою в технологічному процесі на станціях і пунктах штучного осіменіння. Від якості сперми значною мірою залежить запліднювальність самок. Звичайно, остаточне судження про якість сперми можна мати тільки після випробовування запліднювальної здатності сперміїв, тобто тоді, коли осіменені самки дадуть приплід або прийдуть в повторну охоту.

Однак ще до осіменіння можна скласти уявлення про якість сперми, визначаючи деякі показники, щохарактеризуютьті чи інші їївластивості. Слід підкреслити,що для повної характеристики якості сперми недостатньо визначити один якийсь показник, а потрібне всебічне її дослідження.

Досліджують кожен еякулят (тобто порцію сперми, виділену самцем під час однієї садки) окремо. Коли беруть підряд два еякуляти (як це звичайно буває при взятті сперми  у бугаяїв-плідників), слід оцінювати їх роздільно, а потім уже можна змішати їх в разі потреби. Якщо один з еякулятів має показник нижчі за допустимі, його не можна застосовувати для осіменіння.

Оцінка сперми за зовнішніми ознаками

Відразу ж після взяття еякуляту визначають його об”єм і досліджують за кольором, запахом та консистенцією (цю оцінку іноді називають загальною санітарною,макроскопічною або органолептичною).

Нормальна сперма барана біла з жовтуватим відтінком, сперма бугая частіше біла,іноді з жовтуватим відтінком, сперма жеребця і кнура сірувато-біла (схожа за кольором на молоко,дуже розведене водою).

Рожевий або червонуватий колір свідчить про домішку крові,яка потрапила у сперму внаслідок свіжої травми статевих органів.Темно-червоний колір сперма набуває при свіжих розривах капілярів сечостатевого каналу, буро-червоний-при травмах давнього походження.

Буруваті пластівці або зеленувате забарвлення свідчить про домішку гною.Пластівці у спермі виникають при запальному процеесі у придаткових статевих залозах.Домішка сечі надає спермі інтенсивного жовтого кольору.

Нормальна сперма звичайно має слабкий спецефічний запах.У барана вона має запах жиропоту.Наявність неприємного,гнильного запаху свідчить про запальний процес у статевих органах плідника.

Сперма з паталогічними включеннями і гнильним запахом,а також з наявністю трихомонад або бактерій непридатна для осіменіння самок.

Консистенція сперми залежить, від насиченості її сперміями.Нормальна сперма барана подібна за консистенією до вершків, сперма бугая до молока, сперма жеребця і кнура має водянисту консистенцію.

Об'єм еякуляту барана і бугая вимірюють за допомогою піпетки, шприца, градуйованої пробірки або градуйованої змішувальної колби, а об”єм еякуляту жеребця або кнура—градуйованим циліндром чи мензуркою.Усі вимірювальні посудини повинні бути простерилізовані і нагріті до температури 30 гр.

Окомірна оцінка сперми за густотою і активністю сперміїв.

Окомірна оцінка сперми під мікроскопом є найпростішим способом оцінки якості сперми і застосовується на всіх станціях і пунктах штучного осіменіння.

Для оцінки на чисте, сухе предметне скло продезинфікованою скляною паличкою або піпеткою наносять краплю сперми,накривають накривним склом і визначають під мікроскопом при збільшенні від 120 до 300 разів(краще збільшення 180-200 разів) густоту сперми(визначається тільки для нерозведеної сперми) і активність сперміїв.

Точність оцінки багато в чому залежить від правильності виготовлення препарату.

Крапля нерозведеної сперми повинна заповнювати весь простір під накривним склом, але не витікати за його краї; це потрібно для того,щоб правильно оцінити густоту сперми. У краплі не повинно бути бульбашок.

Оцінюючи сперму, розведену жовтковим розріджувачем, слід брати крапельку малих розмірів,щоб вонамала під накривним склом найменшу товщину (густоту в цьому разі не оцінюють).

У тонкій краплі кульки жовтка розсуваються, і між ними добре видно сперміїв.

Густа (скорочено позначається буквою Г) -- якщо все поле зору суцільнозаповнено сперміями і між ними майже не видно проміжків. В густій спермі міститься понад 1 млрд. сперміїв на 1 мл.

Середня (С) –- якщо проміжки помітно, але розміри їх менші за довжину спермія (концентрація від 200 млн. до 1 млрд. в 1 мл).

Рідка  (Р) -- коли проміжки більші за довжину спермія (відповідає концентрації, менші за 200 млн. в 1 мл).

Якщо успермі зовсім немає сперміїв, то таке явище називається аспермією (скорочено позначається буквою А).

Визначення густоти  нерозведеної, щойно взятої від плідника, сперми потрібно, по – перше, для того , щоб з'ясувати, чи відповідає вона мінімально допустимим показникам для даного виду тварини. По – друге, це визначення дає уявлення про насиченість сперми сперміями і дає можливість зробити приблизні розрахунки, у скільки разів сперму можна розвести синтетичним середовищем.

Визначення густоти розведеної сперми недоцільне: розведена сперма буде, звичайно, набагато рідша за нерозведену, але правильно проведене розведення гарантує високу запліднювальну здатність сперміїв.

При дослідженні активності сперміїв визначають на око, який процент сперміїв має нормальний прямолінійний рух, і залежно від цього ставлять той чи інший бал. Спермії з манежним і коловим рухом умовно вважаються мертвими. Якщо всі 100% сперміїв мають прямолінійний рух, ставлять найвищий бал 10, при 90% сперміїв, які рухаються прямолінійно, ставлять 9, при 80% -- 8 і т. ін.; якщо для сперміїв характерний тільки коливальний рух – К і в разі повної нерухомості їх – Н. 

У наукових дослідженнях активність сперміїв часто виражають прямо у процентах сперміїв, які рухаються прямолінійно.

Загальна оцінка сперми, яку лаборант записує до журналу, складається, таким чином, з букви, що означає густоту, із цифри, що виражає активність сперміїв. Так, наприклад, оцінка Г – 10 (або – 100) означає густу сперму, в якій всі спермії рухаються прямолінійно, С – 6 (або відповідно С – 60) – середню сперму з 60% сперміїв, які рухаються поступально, тощо.

Сперма придатна для осіменіння самок тільки в тому  разі, коли у неї високі показники густоти й активності сперміїв. У зв'язку з тим, що у плідників різних видів тварин сперма неоднакова щодо густоти й активності сперміїв, для кожного виду встановлено окремі показники придатності. Свіжовзята сперма барана повинна мати оцінку не нижчу за Г – 8 (Г – 80), сперма бугая – не нижчу ніж С – 8 (С – 80), сперма жеребця і кнура допускається з оцінкою щодо активності не нижчою за 7 (70), а за гутотою – С і Р.

Щоб правильно оцінити сперму, потрібні великий досвід і відповідні навички. В густій спермі барана і бугая дуже важко хоч би приблизно визначити, скільки процентів сперміїв має той чи інший вид руху, і доводиться ставити бали за такими ознаками: якщо успермі спостерігається бурхливий вихороподібний рух, ставлять найвищий бал (10 або 100), при трохи сповільненому вихроподібному русі ставлять 9–8 і т. ін. Не слід плутати вихроподібний рух скупчень сперміїв з манежними (коловими) рухами окремих ослаблених сперміїв. Завихрення у спермі виникають при зіткненні струменів сперміїв, які рухаються прямолінійно й енергійно. Утворене темне завихрення відразу  ж зникає, ніби розсмоктується. Тим часом скупчення нерухомих сперміїв плавають у спермі у вигляді темних незникаючих острівців, наявність яких знижує бал оцінки.

3. Визначення концентрації сперміїв за допомогою камери Горяєва.

Концентрацією сперміїв називається кількість їх в 1 мл сперми, виражена вмільйонах або мільярдах. Концентрацію визначають звичайно способом підрахунку сперміїв у лічильній камері,що застосовується для визначення концентрації форменних елементів крові. Лічильна камера являє собою довгасту скляну пластинку, в середній частині якої є три поперечні площинки, відмежовані одна від одної жолобками.

Середня площинка на 0,1мм нижча за крайні ( опорні) площинки;ця цифра позначається на самій камері. Якщо покласти на опрні площинки накривне скло і щільно притерти його до площинок до появи в місцях стикання стекол райдужних (ньютонових) кілець, то між середньою площинкою і накривним склом утворюється щілиноподібний капілярний простір—це й є камера, що наповнюється спермою. На середній площинці вигравірувана одна або дві(  в камері Горяєва) сітки, що складаються з малих і великих квадратиків.Для підрахунку сперміїв придатні камери з сітками чотирьох систем—Тома, Горяєва,Предтеченського і Бюркера.

Сітка Горяєва має площину 9 мм кв. і складається з 225 великих квадратів (по15 квадратів у рядку); 25 з них розграфлені на малі квадратики (по 16 разом).

При користуванні будь-якою камерою підрахунок проводять тільки в малих квадратиках та їхніх групах.

У зв'язку з тим, що провадити підрахунок живих сперміїв у густій спермі неможливо, досліджувану сперму попередньо розводять 3% розчином натрію хлориду, який убиває сперміїв. Розводять сперму за допомогою спеціального змішувача (меланжера), що являє собою піпетку з пухерирцеподібним розширенням і з гумовою трубкою.

Для розведення сперми баранів і бугаїв застосовується еритроцитний змішувач (з бусинкою червоного кольору ), на піпетці якого є дві рисочки з цифрами 0,5 і 1, а вище від пухирця є ще одна позначка 101.Сперму барана  набирають у змішувач насмоктуванням до позначки 0,5, а сперму бугая –до позначки 1. Потім швидко обтираютькінчик змішувача ватою ( щоб сперма із змішувача не увібралася у вату ), набирають 3% розчин до позначки 101 і розводять таким способом сперму барана у 200, а бугая у 100 разів.

Для розведення сперми кнура і жеребця застосовується лейкоцитний змішувач ( маж  всередині пухирця  бусинку білого кольору). Сперму розводять у 20 разів,набираючи її до позначки 5,5, а розчин до позначки 11. Змішувачі повинні бути цілком чисті, для чого їх після кожного підрахунку промиваютьпослідовно водою, спиртом йефіром та висушують,продуваючи через змішувач повітря з гумового балона. Показником чистоти змішувача є те, що скляна бусинка,яка знаходиться в середині пухирця, легко перекочується і не прилипає до стінок.Камеру слід промивати тільки самою водою,бо спирт і ефір розчиняють канадський бальзам,за допомогою якого підклеєні площинки камери.

Набравши у  змішувач сперму і розчин, кінці змішувача затискують між пальцями і струшують його протягом 1-2 хв., щоб рівномірно перемішати сперму з розчином.

Після цього випускають із змішувача чотири перші краплі , в яких немає сперміїв, а п’яту краплю обережно впускають під заздалегідь притерте до камери накривне скло. Якщо поряд із щілиною залишиться велика крапля, її слід обережно промокнути ваткою,щоб усунути рух рідини в камері.

Підготовлену камеру кладуть на предметний столик мікроскопа і починають підрахунок при збільшенні в 400 разів ( при цьому в полі зору вміщується один великий квадрат). Попередньо добирають відповідне освітлення, опускаючи конденсор і звужуючи просвіт діафрагми мікроскопа,а також переміщуючи  площину дзеркала. Найзручніше користуватися мікроскопом з препаратоиводієм. Спермії підраховують у 80 малих квадратиках,тобто у п’яти великих,беручи великі квадрати по діагоналі сітки. При підрахунку не звертають уваги на розміщення хвостів сперміїв, а лічать тільки їх гололовки,що знаходяться всередигі квадрата або лежать на лівій і верхній межі квадрата. Спермії,що лежать на правій і нижній межі, підраховуються в суміжних квадратах.

Концентрацію(С) визначають за формулою

        N . D . 400 .1000

С   =   -------------------------

   N . P

де n – число підрахованих сперміїв;

D – ступінь розведення сперми (20 , 100 або 200) ;

P – глибина лічильної камери (0,1 мм) ;

N – число малих квадратів, в яких провадився підрахунок (80) .

Множник 400 введено для перерахування на квадратні міліметри, а 1000 – для перерахування на мілілітри, оскільки в одному мілілітрі міститься 1000 кубічних міліметрів.

Якщо глибина камери дорівнює 0,1 мм, то можна визначити концентрацію сперміїв барана або бугая значно простішим розрахунком: число підрахованих сперміїв ділять на 200, якщо сперму набирали до позначки 1, або на 100 (якщо сперму набирали допозначки 0,5 ) – і виходить цифра, що виражає концентрацію сперміїв в мільярдах на 1 мл. Так, якщо сперма була розведена у змішувачі у 100 разів і коли у 80 квадратах було нараховано 212 сперміїв, то

                                                                                                212

С = ---------   =  1,06 млрд. в 1 мл .

                                                                                                200

Кількість сперміїв жеребця або кнура, підраховавна у 80 квадратиках, виражає концентрацію в мільйонах на 1 мл сперми.

Концентрацію сперміїв у спермі жеребця можна приблизно визначити за допомогою так званих стандартів, розроблених Г. В. Паршутіним і Є. Ю. Румянцевою. Стандарти являють собою запаяні скляні пробірки з каламутною рідиною, схожоюна вигляд на сперму жеребця. Густота (або каламутність) рідини в різних пробірках відповідає різній концентрації сперміїв у спермі жеребця: 10, 50, 100, 200, 300 і 500 млн. в 1мл. Досліджувану сперму наливають у порожню пробірку, що має такий самий діаметр, що й пробірки з стандартами. Потім, дивлячись на світло, добирають стандарт, найбільш схожий за густотою на досліджувану сперму (перед переглядом пробірки з стандартами слід струсити).

Концентрацію сперміїв кнура визначають за допомогою стандарта, запропонованого С.І.Сердюком. В чисту пробірку, яка входить в набір стандарта, наливають 1 мл 1% розчину натрію хлориду і додають мікропіпеткою 0,1мл свіжовзятої профільтрованої сперми. Пробірки з стандартною рідиною і з спермою кілька разів струшують і щільно прикладають ззаду до обох пробірок газетний або книжковий текст. Додають в пробірку із спермою 1% розчин натрію хлориду невеликими порціями,щоразу струшуючи пробірки,поки оптична густина рідини (тобто видимість крізь рідину літер) стане однаковою в обоз пробірках. Концентрацію (К) сперміїв визначають за формулою

К = 50 (П + 0,1) ,

де П – об”єм доданого 1% розчину натрію хлориду (мл). Так, якщо до сперми було додано 4,5 мл розчину (з врахуванням першої порції –1 мл), то

К = 50 (4,5 + 0,1) = 50 . 4,6 = 230 млн. в 1 мл.

Стандарт відповідає оптичній густоті сперми кнура з концентрацією сперміїв 5 млн. в 1 мл.

4. Визначення концентрації сперміїв бугая фотоелектроколориметром ФЕК–М

Принцип роботи цього приладу полягає в тому, що через кюветку з досліджуваною спермою пропускається пучок світла певної сили, який потім попадає на селеновий фотоелемент, з'єднаний з гальванометром. При цьому через гальванометр проходить електричний струм, величина якого обернено пропорційна каламутності сперми (тобто концентрації сперміїв).

Визначення провадиться так. Перед початком визначення виготовляють 3,5% розчин цитрату натрію на дистильованій воді, фільтрують його крізь паперовий фільтр і розливають у добре вимиті і просушені флакони з – під  пеніциліну по 10 мл у кожний флакон.мікропіпеткою відбирають точно 0,1 мл досліджуваної сперми і змішують з розчином цитрату натрію в одному з флаконів, розводячи таким способом сперму у 100 разів. Щоб усі спермії перейшли в розчин, піпетку промивають кілька разів розчином з цього флакона. Потім суміш виливають у кюветку електрофотоколориметра з робочою довжиною  10 мм, перемішують сперму з розчином чистою скляною паличкою і ставлять кюветку в кюветкотримач правого гнізда приладу на відстані, найбільш віддаленій від фотоелемента. У ліве гніздо приладу ставлять таку ж кюветку, наповнену 3,5% розчином цитрату натрію без добавки сперми. Після цього шкалу відліку оптичної густоти лівого барабана встановлюють на нуль і, обертаючи фотометричні клини, переводять на нуль стрілку гальванометра спочатку грубою настройкою (при положенні перемикача 1), а потім точною настройкою ( при положенні перемикача 2 ).

Після встановлення на нуль виймають кюветку з спермою з правого гнізда і ставлять замість неї кюветку такого ж розміру з розчином цитрату натрію. Стрілка гальванометра при цьому відхиляється і її встановлюють на нуль, обертаючи лівий барабан. На червоній шкалі цього барабана читають показники оптичної густоти. Концентрацію сперміїв визначають за попередньо складеною градуювальноюкривою.

Визначення концентрації сперміїв будь – яким способом дає уявлення про кількість сперміїв, але не про їхню якість у розмінні життєздатності, стійкості та ін. Густа сперма з високою концентрацією сперміїв необов”язково повинна мати високу запліднювальну здатність та інші позитивні властивості. З цього виходить, що обмежуватися при оцінці мперми тільки визначенням концентрації сперміїв було б великою помилкою.

5. Визначення процента живих сперміїв способом  зажиттєвого забарвлення

Спосіб грунтується на властивості живих клітин не забарвлюватися деякими мікробіологічними барвниками, тоді як мертві клітини проникні для барвників. Для визначення на чисте (краще знежирене спиртом й ефіром) предметне скло наносять невелику крапля сперми, добавляють до неї таку ж краплю 5% розчину еозину, перемішують протягом 1-2 сек скляною паличкою і швидко роблять за допомогою скла з шліфованими краями мазок, по можливості найтонший.

Крапля повинна бути такої величини,щоб мазок повністю вмістився на предметному склі.Висушивши мазок на повітрі,кладуть його під мікроскоп із збільшенням у 300-400 разів і підраховують підряд 500 сперміїв (у кількох полях зору), відмічаючи окремо сперміїв з головками, забарвленими в рожевий колір, і незабарвлених. Спемії, що були в момент забарвлення живими, матимуть незабарвлені головки. Потім обчислюють процент живих    (П) за формулою

Ж . 100

П  = --------------- ,

500

де  Ж—кількість підрахованих забарвлених сперміїв.Підраховувати спермії слід ближче до кінця мазка, оскільки там забарвленість сперміїв не маскується загальним забарвленням фону.

6.Обчислення загальної кількості сперміїв у еякуляті.

Від загальної кількості сперміїв значною міроюзалежить кількість доз сперми,на які можна поділити еякулят,інакше кажучи, кількість осіменених самок. Цей показник є добутком об˚єму еякуляту (мл) на концентрацію сперміїв.Так,наприклад,якщо об'єм еякуляту бугая дорівнює 4,5 мл, концентрація сперміїв 1,2 млрд. в мілілітрі, а їхня активність 8 балів,то загальна кількість їх становить 5,4 млрд.

Якщо помножити цей показник на процент активних сперміїв, то матимемо загальну кількість активних сперміїв в еякуляті, у даному випадку 4,32 млрд. Поділивши цю цифру на 25-50 млн.(тобто на кількість активних сперміїв, яка повинна бути у дозі згідно з інструкцією ),ми знайдемо, що з цього еякуляту можна виготовити 86 -170 доз.

Визначення рН сперми. Як уже зазначалося,цей показник має дуже велике значення: зрушення рН сперми в лужний або кислий бік свідчить про погану якість сперми. Найзручніше визначати рН сперми за допомогою універсального індикатора. Скляною паличкою або піпеткою наносять краплю щойно взятої від плідникасперми на фарфорову пластинку або чисте предметне скло, покладене на білий папір, додають краплю універсального індикатора і за забарвленням змішаної краплі визначають рН сперми. Оранжеве забарвлення відповідає рН 4,0, жовто-оранжеве—5,0, лимонно-жовте—рН 6,0, жовто-зелене—рН 7,0, зелене - рН8,0 і синьо-зелене-9,0. Десяті частки рН визначають на око.