ІНСТРУКТИВНО –ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА   № 12

для проведення навчальної практики

Навчальна дисципліна: «Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння  сільськогосподарських тварин»

Місце проведення заняття: клініка технікуму ветеринарної медицини, МТФ ВСК «Колос»

Тема заняття: Діагностика і лікування с/г тварин з гінекологічними  хворобами.

Мета заняття: Оволодіти основними методами терапії гінекологічних захворювань тварин.

Оснащення робочого місця: Плакати, живі сільськогосподарські тварини, рушник, тепла вода, піхвові дзеркала, кружка Есмарха, термометри, поліетиленові рукавиці, відра, вода, мило, рушники, хворі тварини, медикаменти, інструменти.

Правила з техніки безпеки на робочому місці:

1.     Працювати в халатах.

2.     Без дозволу і відповідних вказівок викладача не починати дослідження сільськогосподарських тварин.

3.     Користуватися тільки  відведеним для заняття робочим місцем.

4.     Необхідні інструменти для роботи слід використовувати лише після їх знезараження.

5.     Переходячи під час дослідження від однієї сільськогосподарської тварини до іншої необхідно знову підготувати руки, продезинфікувати інструменти.

6.     Після закінчення роботи  всі використанні інструменти вимити і знезаразити.

7.     Провести особисту гігієну (кожен студент повинен вимити руки  милом і продезинфікувати спиртом)

Завдання:

1.  Вивчити причини запальних процесів у геніталіях;

2.  Провести гінекологічне дослідження групи корів на виявлення в них патології в геніталіях;

3.  Пролікувати хворі тварини з діагнозом оофорит.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

    Лікування корів при оофоритах та сальпінгітах. Фізіологіч­ний стан і функціональна активність яєчників залежать, з одного боку, від стану гіпоталамо-гіпофізарного комплексу (плюс — мінус взаємозв'язок), а з другого — від стану інших органів статевої сис­теми. Нарешті, важливу роль тут відіграє стан усього організму та умови його існування. Тому при лікуванні цих захворювань та фун­кціональних порушень застосовують названі вище засоби патогене­тичної, етіотропної та симптоматичної терапії (новокаїнову терапію у всіх її формах; антибіотики, краще пролонгованої дії, комбіновано; теплові процедури — гарячі спринцювання піхви, теплі клізми, ап­лікації на поперекову ділянку озокериту, вагінальні тампони з лі­кувальних грязей; даванка per os іхтіол-скипидару, аа 15 мл, у сли­зовому відварі; ін'єкції аналогів простагландину Ф2а, оваріолізату разом із 3 - 4-разовим на день ректальним масажем яєчника і т. ін.).

    При кістозних ураженнях бажано застосовувати також гор­мональні препарати — хоріонічний гонадотропін, гонадотропін-релізинг-гормон, гравогормон, ГСЖК. Кращі результати дає внут­рішньовенне введення 5 тис. ОД хоріонального гонадотропіну в пе­ріод статевої охоти.

    Існуючі оперативні методи лікування кіст (роздавлювання, пун­кція, оперативне видалення) малоефективні. Кращою є техніка трансвагінальної пункції — введення руки в черевну порожнину через вертикальний розріз верхнього склепіння піхви з підтягуван­ням до рани яєчника і подальшою пункцією кісти; симптоматичне лікування — як при ендометритах.

    В усіх випадках необхідно поліпшити умови утримання та годів­лю тварин, поєднувати активний моціон з дозованим «спілкуванням» з бугаями-пробниками.

Клінічне дослідження неплідних корів

    За А. П. Студенцовим, неплідними вважаються корови, які не запліднилися протягом 30 днів після отелення. Корови, які не при­ходили в охоту протягом 60 і більше днів після отелення, вважають­ся «проблемними». Клінічне дослідження корів проводять за зага­льноприйнятою схемою: збирають анамнестичні дані (ветеринар­но-санітарний та епізоотичний стан господарства, благополуччя його щодо інфекційних та інвазійних захворювань), дані про ви­падки абортів та інших захворювань, рівень годівлі тварин, повно­цінність та різноманітність раціонів, доброякісність кормів; озна­йомлюються з результатами лабораторних досліджень кормів на вміст кальцію, фосфору, каротину, досліджень крові на ці показ­ники; вивчають стан приміщень та способи утримання тварин, на­явність і вид моціону, характер експлуатації тварин, стан пункту штучного осіменіння та організацію його роботи, організацію родо­вої допомоги (стан родильного відділення, кількість родів у кожної тварини та перебіг останніх родів і післяродового періоду), рит­мічність статевих циклів у кожної тварини і т. ін. і проводять клі­нічне дослідження тварин.

    Перед дослідженням статевих органів обмивають теплою водою задню частину тулуба тварини, протирають її ватним тампоном, змоченим розчином фурациліну в розбавленні 1 : 5000 або калію перманганату 1 : 2000. Оглядаючи тварину зовні, звертають увагу на конфігурацію крупа, стан тазових зв'язок, вульви і хвоста, наяв­ність виділень із зовнішніх статевих органів. Інколи за виглядом цих виділень можна встановити характер змін у статевих органах.

    Розкривають у тварини пальцями статеві губи і оглядають стан слизової оболонки переддвер'я піхви, звертаючи увагу на її колір, зволоження, цілість, наявність вузликів чи міхурцевих висипів і їх локалізацію.

    Змастивши стерильне піхвове дзеркало стерильним вазеліном, вводять у піхву в закритому стані при положенні ручок вправо, по­вертають ручками вниз і, розкривши його бранші, оглядають стан слизової оболонки піхви та піхвової частини шийки матки, визна­чають ступінь розкриття цервікального каналу, наявність та ха­рактер виділень. Нормальна слизова оболонка піхви має блідо-рожевий колір із синюватим відтінком, блискуча, досить волога, під час тічки трохи набрякла, почервоніла, вкрита прозорим слизом, що виділяється назовні і звисає у вигляді тяжа. Шийка матки виступає у корів у піхву у вигляді вкритої слизом розетки. Цервікальний ка­нал буває щільно закритим, у вагітних тварин у ньому виявляють слизовий корок вагітності. Під час тічки цервікальний канал від­критий, у ньому міститься тічковий слиз.

    Порушення цілісності слизової оболонки переддвер'я піхви, піх­ви, шийки матки, їх почервоніння, припухання, крововиливи на них, міхурці, ерозії, вузлики, рани, виразки, рубцеві стягування, новоутворення є озна­ками патологічних станів (рис. 132). При виявленні таких змін їх потрібно старанно дослідити, виділення зібрати в пробірку або зробити з них мазки-відбитки для наступ­ної мікроскопії. У фазі тічки в мазку лейко­цити не виявляються, видно лише великі багатогранні клітини.

    У мазках-відбитках при гострому ендометриті переважають се­редні клітини і з'являються деформовані; при хронічному катараль­ному ендометриті в них міститься до 6 % безядерних, близько 55 % великих клітин, від 1 до 6 % деформованих та невелика кількість клітин середнього розміру. Якщо виникає підозра, що ці виділення потрапляють у піхву з матки, то за допомогою ватного або марлевого тампона, надітого на корнцанг, потрібно обтерти устя шийки матки і простежити, чи не витікають з неї нові порції ексудату.

Якщо канал шийки матки відкритий, треба з'ясувати причини цього явища. Відкритий канал шийки матки із скупченням у піхві ексудату або слизу є ознакою патологічного стану або тічки. Зви­чайно канал шийки матки закритий, у вагітних тварин у ньому ви­являють слизовий корок вагітності.

    Для детальнішого обстеження стану статевих органів проводять ректальне їх дослідження.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.       Назвіть причини запальних процесів у геніталіях самок;

2.       Як проводиться гінекологічне дослідження самок;

3.       Які причини викликають кісту яєчників;

4.       Як лікують тварин з діагнозом оофорит та сальпінгіт.

Домашнє  завдання: Повторити  матеріал  з  використанням посібника: Яблонський В.А. (практикум), с.246-253

Після виконання завдання студенти повинні:

знати причини післяродових ускладнень у тварин;

вміти проводити лікування при гінекологічних хворобах

Інструктивну картку підготувала викладач                     Гордієнко В.П.