для проведення навчальної практики

Навчальна дисципліна: «Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння  сільськогосподарських тварин»

Місце проведення заняття: клініка технікуму ветеринарної медицини, МТФ ВСК «Колос»

Тема заняття: Хвороби новонароджених.

Мета заняття: навчитися надавати першу допомогу новонародженому при виникненні захворювань.

Оснащення робочого місця: Плакати, живі  сільськогосподарські тварини, рушник, тепла  вода, хворі новонароджені, 5% розчин йоду, антибіотики, вата, бинти, лігатура, мазі антисептичні.

Правила з техніки безпеки на робочому місці:

1.     Працювати в халатах.

2.     Без дозволу і відповідних вказівок викладача не починати дослідження сільськогосподарських тварин.

3.     Користуватися тільки  відведеним для заняття робочим місцем.

4.     Необхідні інструменти для роботи слід використовувати лише після їх знезараження.

5.     Переходячи під час дослідження від однієї сільськогосподарської тварини до іншої необхідно знову підготувати руки, продезинфікувати інструменти.

6.     Після закінчення роботи  всі використанні інструменти вимити і знезаразити.

7.     Провести особисту гігієну (кожен студент повинен вимити руки  милом і продезинфікувати спиртом)

Завдання

1.     Провести лікування телят, хворих на запалення пупка.

2.     Надати допомогу при асфіксії телят.

3.     Надати першу допомогу новонародженому теляті

4.     Надати допомогу новонародженому теляті при затримці меконію.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

    Хвороби новонароджених виникають зазвичай при неповноцінній годівлі, незадовільних умовах утримання вагітних тварин, неправиль­ному догляді, патологічних родах, порушенні ветеринарно-санітарних правил у родильному відділенні та профілакторії, недотриманні зоогігієнічних вимог при утриманні й годівлі новонароджених.

    Визначення життєздатності новонароджених. Основними ознаками, за якими визначають життєздатність новонароджених, є їх жива маса, довжина тіла, розвиток у них молочних зубів, апетит, частота пульсу, реакція на зовнішні подразнення, ступінь прояву природжених реакцій, будова тіла, швидкість вставання, темпера­тура тіла, поява і прояви рефлексу ссання.

    Маса нормально розвиненого теляти 25 - 45 кг, лошати 26 — 50, ягняти і козеняти 2-4, поросяти 1-1,5 кг; довжина тулуба відпо­відно 80 - 100 см, 1 - 1,5 м, ЗО - 50 см, 20 - 25 см; усе тіло ново­народженого вкрите густою шерстю, череп у нього окостенілий.

У новонароджених телят є 4 - 6 молочних різців, іноді 12 корін­них зубів; у лошат з кожного боку на верхній і нижній щелепі по З молочних премоляри; у ягнят прорізуються різці й премоляри; у поросят — різці, окрайки та ікла.

    Температура тіла у новонароджених тварин приблизно така са­ма, як і у дорослих. Частота пульсу у телят становить 120 - 160 ударів/хв, лошат 80 - 120, ягнят 145 - 240, поросят 205 - 250. Кіль­кість дихальних рухів у телят 30 - 70, лошат 70 - 84, ягнят 70 - 90, поросят 70 — 88 за хвилину.

    Через 30 - 60 хв після народження у нормально розвинених те­лят з'являється апетит, вони облизують навколишні предмети. Пер­ші 3 — 4 дні своєчасно напоєні молозивом телята в перервах між ви­поюваннями сплять.

    Асфіксія новонароджених (asphyxia neonatorum) виявляється у двох формах: легкій і важкій. Ознаки: при легкій формі (синюха) слизові оболонки новонароджених ціанотичні, дихання сповільнене з хрипами, пульс частий і слабкий, з ротової порожнини висувається набряклий язик, усі рефлекси збережені. При важкій формі (біла асфіксія) слизові оболонки бліді, спостерігається повне випадання рефлексів, дихальні рухи відсутні або супроводжуються сильними хрипами, тони серця ослаблені, пульс не промацується, язик випа­дає, пупкові судини кровоточать.

    Лікування. Звільняють ротову і носову порожнини новонародже­ного від аспірованого слизу та навколоплідної рідини, протираючи їх марлевою або паперовою серветкою, піднімаючи тварину за тазові кінцівки і нахиляючи її голову або, обережно струснувши (можна відсмоктати рідину з ніздрів і трахеї за допомогою гумової груші, шприца чи трубки); обприскують новонароджену тварину холодною водою і розтирають її тіло солом'яним жмутом або роблять їй штуч­не дихання, ритмічно стискаючи і розслабляючи грудну клітку; кла­дуть тварину так, щоб задня частина її тулуба була вище голови; для збудження дихального центру вводять підшкірно 1 мл 1 %-го розчину лобеліну; для підтримання серцевої діяльності — 2,5 - 5 мл 20 %-го розчину кофеїну.

    У практичних умовах для визначення життєздатності телят час­то користуються шкалою Апгара (табл. 14), за якою кожну діагнос­тичну ознаку виражають у балах — 0, 1, 2, тоді додають їх і вистав­ляють оцінку за сумою балів (до 10), відносячи здорових телят із за­довільним станом (8 - 10 балів) до першої групи, телят з легкою фо­рмою асфіксії і помірним загальним станом (6-7 балів) — до дру­гої, телят з важким ступенем асфіксії та незадовільним клінічним станом (3 — 5 балів) — до третьої; телят з ознаками клінічної смерті (0 балів) — до четвертої групи.

    Затримання первородного калу (меконію). Ознаки: на дру­гий день після родів у новонародженої тварини зникає апетит, ви­никають запор, занепокоєння, натужування, вигинання спини, вона оглядається на черево, б'є по ньому кінцівками. Увівши теляті па­лець у пряму кишку, можна промацати густий, іноді твердий кал. Підвищується температура тіла, розвиваються загальна слабкість, млявість і тварина гине.

    Лікування. Роблять новонародженому неглибоку олійну або ми­льну клізму; надівши на руку хірургічну рукавичку і змастивши її вазеліном, видаляють пальцем кал із прямої кишки новонародже­ного; дають йому послаблюючі засоби (касторову олію 50 г, пурген 1 - 2 г).

    Кровотеча з пупка (omphalorrhagia). Ознаки: з пуповини (зви­чайно з вен, рідше з артерії) сочиться кров.

    Лікування. Перев'язують новонародженому пуповину; у разі по­рушення дихання роблять йому штучне дихання. При великих втратах крові роблять переливання материнської крові або внутріш­ньовенно вводять фізіологічний розчин натрію хлориду.

    Запалення пупка (omphalitis). Ознаки: на 2 — 3-й (рідше на 7-й) день у новонародженого виникають пригнічення, запор, зникає апетит, підвищується температура тіла; пуповина набрякла, потов­щена, болюча, з неї іноді виділяється ексудат; телята б'ють копита­ми по череву.

    Лікування. Старанно обмивають ділянку пуповини; при наявно­сті абсцесів розрізають їх або видаляють уражену куксу пуповини, змащують рану розчином йоду, припікають ляпісом, карболовою кислотою, зрошують розчином етакридину лактату, калію перман­ганату або іншим антисептиком; роблять внутрішньом'язову ін'єк­цію антибіотиків (20 тис. ОД на 1 кг маси стрептоміцину і 10 тис. ОД на 1 кг маси пеніциліну), розчинених у 0,25 %-му розчині новокаїну (можна ін'єктувати розчинені в 0,25 %-му розчині новокаїну антибі­отики і навколо пупка 4-5 ін'єкцій по 40 - 50 мл).

    Фістула урахуса (нориця урахуса, urachus patens). Ознаки: з пупка новонародженого постійно виділяється сеча, навколо нього розвивається дерматит, екзема, іноді флегмона.

    Лікування. Обмивають навколопупкову ділянку, перев'язують пуповину лігатурою, припікають її ляпісом і змащують антимікроб­ною маззю.

    Відсутність анального отвору і прямої кишки (atresia апі, atresia апі et recti). Ознаки: на місці анального отвору виявляють випинання шкіри, через які промацують щільні калові маси; спо­стерігаються втрата апетиту, загальне ослаблення тварини, здуття черева, непокоєння після першого ссання.

    Лікування. Здійснюють туалет перианальної ділянки, хрестопо­дібний розріз шкіри на місці ануса; відрізають ножицями шматки шкіри й рукояткою скальпеля роз'єднують сполучну клітковину та­зової порожнини до кінця прямої кишки; підтягують кінець прямої кишки до отвору рани і скріплюють його кількома стібками зі шкі­рою; розрізають скальпелем пряму кишку, видаляють меконій і зрошують її порожнину дезінфікуючим розчином; змащують краї рани дезінфікуючою маззю.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.     Поясніть цінність молозива для новонароджених.

2.     Які умови утримання та годівлі новонароджених телят.

3.     Які особливості вирощування телят під коровами-годувальницями.

4.     Як проводять обробку телят при перевезені в спеціальні господарства.

5.     Які правила приймання та годівля новонароджених.

Домашнє завдання: Повторити  матеріал  з  використанням  посібника: Яблонський В.А. (практикум), с.211-215.

Після виконання завдання студенти повинні:

знати:  надавати допомогу новонародженим;

вміти: проводити лікування при хворобах новонароджених

Інструктивну картку підготувала викладач                                  Гордієнко В.П.