МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАУКОВО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

 

Затверджено

Науково – методичним

центром аграрної освіти

7 квітня 2010 р.

 

АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ ТА ШТУЧНЕ ОСІМЕНІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

 

ПРОГРАМА

 

для аграрних вищих навчальних закладів

І – ІІ рівнів акредитації

 із спеціальності  5.11010101 «Ветеринарна медицина»

 

Укладач          Щуревський А. В., викладач Козелецького технікуму

                         ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ

Рецензенти:     Гордієнко В.П., викладач Компаніївського технікуму

                        ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ

                        Кислий А.М., Чернієнко С.М., викладачі

                        Тульчинського технікуму ветеринарної медицини

                        Білоцерківського НАУ;

                        Тимців Л. Б., викладач Вишнянського коледжу

                        Львівського НАУ

Редактор          Світельська С.Ф.

Відповідальна   за випуск       Кириченко Г.Д.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Значне місце у формуванні фельдшера ветеринарної медицини займає дисципліна «Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин». Навчальна програма складена згідно з освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста, затвердженою Міністерством освіти і науки України 28 квітня 2009 року, та орієнтовним навчальним планом ОКХ «молодший спеціаліст».

Програмою дисципліни передбачено вивчення фізіології, патології статевих процесів, осіменіння тварин, запліднення, вагітності, родів і післяродового періоду, трансплантації ембріонів, прогнозування відтворної функції корів, отримання та збереження молодняку, молочної залози, а також профілактики неплідності. Навчальний матеріал необхідно пов’язувати з анатомією, фізіологією, зоогігієною, хірургією, внутрішніми незаразними хворобами та іншими дисциплінами ветеринарної медицини. Викладання матеріалу слід здійснювати керуючись Законом України « Про ветеринарну медицину» та іншими нормативно-правовими актами.

Викладач повинен застосовувати різноманітні сучасні форми  і методи навчання, сприяти набуттю навичок самостійної роботи студентів.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу необхідно використовувати сучасні технічні засоби навчання (комп’ютерну техніку, навчальні відеофільми, кодопосібники), навчально-наочні посібники, (плакати, стенди, муляжі, таблиці, тощо).

Для перевірки засвоєння навчального матеріалу застосовувати тестові завдання, проблемі ситуації, модульний контроль, тощо.

Відповідно до програми, частина навчального матеріалу відводиться на самостійне вивчення. Теми та питання для самостійного вивчення студентами викладач визначає виходячи з важливості і складності матеріалу, доступності його для засвоєння, наявності матеріальної бази, наочних посібників, матеріалів методичного забезпечення.

На заняттях викладач повинен висвітлювати питання безпеки праці під час роботи з тваринами, особистої гігієни, охорони навколишнього середовища, професійної етики, культури поведінки, економічної ефективності методу лікування тварин, особливості ветеринарного обслуговування в господарствах різних форм власності і господарювання.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: анатомію і фізіологію статевої системи самок і самців, методи одержання сперми від плідників, розрідження та зберігання і транспортування сперми, а також техніку безпеки під час експлуатації кріогенного обладнання; способи штучного осіменіння самок сільськогосподарських тварин і прийоми підвищення їх заплідненості, основи трансплантації ембріонів, фізіологію і патологію вагітності, родів, діагностику вагітності, фізіологію і патологію післяродового періоду, правила рододопомога, прийом новонароджених та їх хвороби, анатомію, фізіологію та хвороби молочної залози, причини неплідності самок і методи їх ліквідації.

Уміти: готувати інструменти та посуд для одержання сперми, оцінювати, розріджувати і розфасовувати сперму; визначати тічку і охоту в самок, штучно їх осіменяти і заповнювати необхідну документацію; визначати вагітність, надавати допомогу під час нормальних і патологічних родів, патології вагітності та післяродового періоду, встановлювати діагноз, призначати і проводити лікувальні процедури, визначати причини захворювання молочної залози, неплідності сільськогосподарських тварин, проводити заходи попередження та їх ліквідації.

Викладач повинен постійно стежити за досягненням науки та розвитку ветеринарії, включаючи все нове у навчально-методичний комплекс дисципліни.

Тематичний план є орієнтовним.

Навчальний заклад має право вносити обґрунтовані зміни в послідовність вивчення матеріалу і розподіл навчальних годин за розділами у межах бюджету часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Внесені в тематичний план зміни, повинні бути обговорені на засіданні предметної (циклової) комісії і затвердженні заступником директора з навчальної роботи.

Орієнтовний тематичний план

 

 

 

Назва розділу, теми

Кількість годин

всього

аудиторні

самост

вивч.

 

теоре

тичні

лабора

торні

прак

тичні

1

2

3

4

5

6

Вступ

2

2

 

 

 

1. Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин

 

 

 

 

 

1.1 Особливості анатомії і фізіології статевих органів самок і самців.

6

 

 

2

4

1.2. Нервово-гуморальна регуляція статевої функції самок і самців. Фізіологія осіменіння.

2

 

 

 

2

1.3. Раціональне утримання, використання і особливості годівлі племінних плідників.

2

 

 

 

2

1.4. Фізіологічні основи та методи одержання сперми від плідників.

8

 

2

4

2

1.5. Фізіологія і біохімія сперми. Методи оцінки якості сперми.

10

 

4

4

2

1.6. Технологія розрідження, зберігання та транспортування сперми.

19

 

4

2

4

1.7. Техніка штучного осіменіння самок і способи підвищення заплідненості. Трансплантація ембріонів.

12

 

2

6

4

1.8. Організація роботи племпідприємств, племоб’єднань і пунктів штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

6

 

 

 

4

2

2. Акушерство і гінекологія сільськогосподарських тварин.

 

 

 

 

 

2.1. Запліднення. Фізіологія та діагностика вагітності.

12

 

 

8

2

2.2. Фізіологія родів і післяродового періоду, годівля новонароджених і породіль, догляд за ними.

8

 

 

4

4

2.3. Патологія вагітності.

8

 

 

6

2

2.4. Патологія родів і рододопомога.

10

 

 

4

6

2.5. Патологія в післяродовий період.

8

 

 

6

2

2.6. Фізіологія і патологія новонароджених тварин.

2

 

 

 

2

2.7. Фізіологія і патологія молочної залози.

10

 

 

8

2

3. Гінекологія і андрологія сільськогосподарських тварин.

 

 

 

 

 

3.1. Основні причини і форми неплідності.

8

 

 

4

4

3.2. Гінекологічні захворювання.

11

 

 

6

5

Всього

135

4

12

68

51


Вступ

Зміст і значення дисципліни в підготовці фельдшера ветеринарної медицини. Сфера діяльності і завдання ветеринарних фельдшерів-акушерів у розвитку тваринництва, відтворення поголів’я з урахуванням різних технологій, систем і форм їх утримання та використання.

Суть методу штучного осіменіння тварин і його значення в поліпшенні племінних і продуктивних якостей.

Досягнення видатних вчених у галузі акушерства, гінекології та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Кращий досвід відтворення стада і одержання здорового приплоду в колективних, фермерських та індивідуальних господарствах.

1.    Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин.

1.1.         Особливості анатомії і фізіології статевих органів самців і самок.

Статеві органи самок. Особливості будови і топографії статевих органів самок сільськогосподарських тварин різних видів. Статева та фізіологічна зрілість у тварин різних видів. Вплив годівлі, утримання і догляду на статеве і фізіологічне дозрівання.

Статевий цикл і його стадії. Повноцінні і неповноцінні статеві цикли. Овогенез. Будова яйцеклітини. Видові особливості будови статевих органів самців різних видів сільськогосподарських тварин. Будова і функція сім’яників, придатків сім’яника, сім’япроводів. Придаткові статеві залози. Калитка та її  терморегулювальна функція. Статеві рефлекси самців. Статевий акт і його видові особливості. Фактори, що впливають на статеву функцію самців. Сперміогенез. Особливості будови і функції статевих органів птиці.

Практичне заняття 1

Вивчення будови і топографії статевих органів самок і самців різних видів сільськогосподарських тварин за мікропрепаратами, муляжами, плакатами, на забійному матеріалі. Ознайомлення з будовою статевих органів птиці.

Виявлення тварин з ознаками стадії збудження (тічка, статева збудженість, охота) у різних видів сільськогосподарських тварин.

1.2.          Нервово-гуморальна регуляція статевої функції самок і самців. Фізіологія осіменіння.

Роль центральної і вегетативної нервової системи у проявленні статевих рефлексів.

Нейрогормони гіпоталамусу: гонадотропін-релізінгфактори, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), естрогенні гормони, лютеїнізуючий гормон (ЛГ), прогестерон і тестерон, пролактин, окситоцин та їх роль у регуляції статевої функції. Поняття про природне і штучне осіменіння самок тварин.

Стимуляція і синхронізація статевої функції самок, корекція овуляції і лютеогенезу. Фізіологія і осіменіння сільськогосподарських тварин.

1.3.         Раціональне утримання, використання і особливості годівлі

племінних плідників.

Утримання і використання племінних плідників, що забезпечують їх статеву активність, одержання повноцінної сперми. Вплив годівлі на статеву систему плідників і якість сперми.

Норми годівлі і структура раціону для плідників різних видів сільськогосподарських тварин.

Значення моціону для плідників і його види. Особливості утримання і годівлі плідників у літній та зимовий періоди. Режим використання плідників.

Безпека праці під час роботи з плідниками, запобігання буйній поведінці. Порушення статевої функції у плідників, методи профілактики та їх усунення.

Методи підвищення відтворювальної здатності племінних плідників (систематичний моціон, режим використання, туалет калитки, масаж сім’яників).

Відбір, вирощування та підготовка самців до використання.

1.4.         Фізіологічні основи та методи одержання сперми від плідників.

Наукові і фізіологічні основи одержання сперми від плідників.

Будова штучних вагін для бугая, барана, кнура, жеребця, кролів і самців птиці. Підготовка штучних вагін для взяття сперми від плідників. Умови в штучній вагіні для нормальної еякуляції при взятті сперми. Методи одержання сперми від плідників. Техніка взяття сперми від плідників на штучну вагіну. Інші способи взяття сперми від плідників, їх переваги і недоліки. Асептичний спосіб взяття сперми від плідників.

Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання сперми від плідників. Особливості і зовнішні ознаки еякуляції в плідників різних видів сільськогосподарських тварин.

Лабораторне заняття 1

Виготовлення розчинників: 0,9-відсоткового розчину натрію хлориду; 2,9-відсоткового розчину натрію цитрату; 1-2-3-відсоткового розчину натрію бікарбонату; 70 градусного спирту-ректифікату; 0,02-відсоткового розчину фурациліну; розчину хромової суміші; 1-1,5-відсоткового розчину кальцинованої соди; 2-3-відсоткової вуглекислої чи двовуглекислої соди. Стерилізація вазеліну. Виготовлення ватних тампонів, марлевих серветок, паперових фільтрів. Обробка і знезараження посуду та інструментів автоклавуванням, кип’ятінням, фламбуванням, знезараження 70-градусним спиртом-ректифікатом, ультрафіолетовим опроміненням.

Практичні заняття 2, 3

Підготовка інструментів і матеріалів. Зберігання та підготовка штучних вагін і спермо приймачів для одержання сперми від плідників. Вивчення особливостей підготовки штучних вагін різних конструкцій. Санітарна обробка плідників, манежу перед взяттям сперми. Одержання сперми від плідників.

1.5.         Фізіологія і біохімія сперми. Методи оцінки якості сперми.

Значення оцінки якості сперми. Склад і видові особливості сперми, її фізіологічні та біохімічні властивості. Спермії, їх будова і співвідношення в еякуляті, види та швидкість їх руху.

Дихання і гліколіз (фруктоліз) сперміїв. Дія на сперміїв умов зовнішнього середовища. Методи оцінки якості сперми: макро- і мікроскопічна. Оцінка якості сперми за її густотою і рухливістю сперміїв. Визначення концентрації сперміїв. Підрахунок патологічних форм сперміїв. Визначення відсотка живих сперміїв способом зажиттєвого фарбування. Визначення виживання, резистентності та прогнозу запліднювальної здатності сперміїв. Основні показники сперми для її розрідження та осіменіння самок. Оцінка розрідженої сперми. Оцінка якості замороженої сперми.

Лабораторні заняття 2, 3

Ознайомлення з технологічними і ветеринарно-санітарними правилами роботи зі спермою плідників. Оцінка якості сперми: візуальна, мікроскопічна; оцінка одержаної сперми за густотою та рухливістю сперміїв. Визначення концентрації сперми за допомогою лічильної камери, фотоелектрокалориметра, за стандартами.

Практичні заняття 4, 5

Визначення відсотка живих і мертвих, нормальних і патологічних форм сперміїв. Вивчення впливу на спермії світла, низької і високої температур, води і різних розчинників: 0,9-1-3-відсоткового розчину натрію хлориду; 2,9-3,5-відсоткового розчину натрію цитрату; 2-3-відсоткового натрію гідрокарбонату; 0,02-відсоткового розчину фурациліну, 70- та 96-градусного спирту-ретифікату; диму, тютюну та парів дезрозчину.

1.6.         Технологія розрідження, зберігання та транспортування сперми.

Значення і необхідність розрідження сперми. Вимоги до розріджувачів: осмотичний тиск, реакція середовища, буферність і в’язкість. Застосування в середовищі антибіотиків, сульфаніламідних та інших препаратів. Біологічний контроль препаратів, які застосовують для виготовлення середовища і розбавлення сперми. Способи зберігання сперми бугая, барана, кнура, жеребця при температурі +2…+5ºС.

Теоретичні і практичні основи заморожування сперми. Причини загибелі сперміїв поза організмом, анабіоз і його значення при зберіганні сперми. Способи попередження температурного шоку сперміїв. Строки зберігання розрідженої сперми. Зберігання розрідженої сперми кнура, бугая та барана при кімнатній (що варіює) температурі +6…+22ºС. синтетичні середовища за даного способу зберігання сперми.

Підготовка сперми до заморожування. Технологія заморожування сперми, розрідження, еквілібрація і режим заморожування.

Технологія заморожування сперми в гранулах, пайєтах, ампулах. Захисні функції гліцерину при заморожуванні. Обладнання для заморожування, зберігання і транспортування.

Кріогенне обладнання для зберігання сперми в рідкому азоті. Зберігання сперми при температурі - 196º С у рідкому азоті. Техніка безпеки під час роботи з кріогенним обладнанням, його знезараження. Транспортування розрідженої сперми. Термоси, посудини Дьюара та інші приготування для зберігання і транспортування сперми, яку зберігають при різних температурних режимах. Способи упакування і перевезення розрідженої сперми. Санітарно-гігієнічні умови перевезення сперми.

Лабораторні заняття 4, 5

Ознайомлення з правилами зберігання компонентів синтетичних середовищ. Приготування синтетичних середовищ (розріджувачів) для розрідження сперми бугая, барана, кнура, жеребця і самця птиці. Розрідження сперми плідників різних видів. Оцінка якості розрідженої сперми на рухливість сперміїв.

Практичні заняття 6, 7

Вивчення конструкцій термосів для короткочасного зберігання сперми бугая, барана, кнура і жеребця, а також обладнання для тривалого зберігання сперми плідників. Ознайомитись з будовою кріогенного обладнання. Розморожування гранул, облицьованих гранул за харківською технологією, у пайєтах і міні-тубах.

1.7. Техніка штучного осіменіння самок і способи підвищення заплідненості. Трансплантація ембріонів.

Підготовка самок до осіменіння. Ветеринарно-санітарні правила за штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Права та обов’язки оператора штучного осіменіння тварин і птиці. Виявлення статевої охоти в самок. Оптимальний час і кратність осіменіння корів (телиць), овець, свиней і кобил. Обґрунтування кратності осіменіння самок в одну стадію збудження статевого циклу.

Кількість активних сперміїв у дозі та дози сперми, необхідні для запліднення самок різних видів за штучного осіменіння. Умови і фактори, які сприяють підвищенню заплідненості і багатоплідності самок. Підготовка і використання самців-пробників для виявлення статевої охоти.

Способи осіменіння корів і телиць: візоцервікальний, маноцервікальний, цервікальний з ректальною фіксацією шийки матки, епіцервікальний. Інструменти для осіменіння корів і телиць та їх підготовка до осіменіння.

Осіменіння овець і кіз. Особливості організації штучного осіменіння овець. Інструменти і осіменіння овець та кіз. Обладнання пункту штучного осіменіння. Особливості осіменіння переярок і ярок.

Осіменіння свиней розрідженою спермою нефракційним і фракційним способами. Інструменти і прилади для осіменіння свиней та їх підготовка до осіменіння.

Осіменіння кобил. Інструменти для осіменіння кобил. Особливості осіменіння самок птиці.

Трансплантація ембріонів. Можливості трансплантації в підвищенні продуктивних якостей тварин. Інструменти для одержання і пересадки ембріонів. Технологія пересадки ембріонів.

Лабораторне заняття 6

Підготовка робочого місця, інструментів і приладів для штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

Практичні заняття 8, 9

Виявлення статевої охоти в самок і визначення оптимального часу осіменіння. Підготовка самок до осіменіння. Освоєння техніки штучного осіменіння самок і визначення опального часу осіменіння. Підготовка самок до осіменіння. Освоєння техніки штучного осіменіння самок (корів, свиней, овець, кобил).

Семінарське заняття 1

Роль штучного осіменіння сільськогосподарських тварин у відтворенні стада.

Роль спеціалістів в організації відтворення стада: техніка штучного осіменіння, ветеринарного лікаря-гінеколога, зоотехніка-селекціонера, завідувача ферми та інших фахівців.

1.8. Організація роботи племпідприємств, племоб’єднань і пунктів

штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

Організаційна структура племпідприємств і пунктів штучного осіменіння. Організація роботи племпідприємств і пунктів штучного осіменіння в області, районі. Положення про племпідприємства та пункти штучного осіменіння. Порядок відкриття фермерських та індивідуальних пунктів штучного осіменіння. Штат племпідприємств і пунктів штучного осіменіння, обов’язки персоналу. Обладнання приміщень на племпідприємствах і пунктах. Порядок забезпечення матеріалами, інструментами і обладнанням. Договір племпідприємств з колективними, фермерськими, індивідуальними господарствами на проведення штучного осіменіння тварин. Документація з обліку та контролю результатів штучного осіменіння, звітність на племпідприємствах і пунктах. Кращий досвід організації штучного осіменіння тварин.

Ветеринарно-санітарні вимоги до племпідприємств і пунктів штучного осіменіння.

Практичні заняття 10, 11

Ознайомлення з обліково-звітною документацією племпідприємств і пунктів штучного осіменіння. Вивчення календаря оператора з штучного осіменіння і діючих інструкцій.

Складання замовлень на інструменти, матеріали, обладнання.

Вивчення ветеринарно-санітарних правил під час штучного осіменіння, загальних правил осіменіння самок, прав та обов’язків оператора.

2.    Акушерство і гінекологія

сільськогосподарських тварин.

2.1. Запліднення. Фізіологія та діагностика вагітності.

Запліднення. Моторика матки. Рух і тривалість життя сперміїв і яйцеклітини. Біологічна реакція самки на сперму. Вагітність: одно плідна, повторна, додаткова. Розвиток плоду і навколоплідних оболонок. Плацента плодова і материнська. Типи і функції плаценти. Живлення зародка і плоду в окремі фази його розвитку. Критичні періоди розвитку ембріона і плода. Взаємозв’язок між матір’ю і плодом. Тривалість вагітності у тварин. Зміни в організмі вагітних самок. Утримання вагітних тварин. Утримання корів у сухостійний період. Методи діагностики вагітності у корів, кобил, овець, кіз свиней та інших тварин. Лабораторні способи діагностики вагітності. Діагностика вагітності за допомогою сонографії.

Практичні заняття 12, 13, 14, 15

Вивчити на макропрепаратах будову плаценти, плодових оболонок і пупкового канатика в різних видів тварин. Визначення віку плоду. Діагностика вагітності в різних видів тварин зовнішнім і внутрішнім методами. Ознайомлення з лабораторними методами діагностики вагітності за слизом, молоком, кров’ю, гормонами та сонографічним.

2.2. Фізіологія родів і післяродового періоду, годівля

новонароджених і породіль, догляд за ними.

Роди. Фактори, що зумовлюють настання родів. Особливості родів у різних видів тварин. Розташування плода перед родами і під час родів. Взаємовідношення плода і родових шляхів. Перебіг родів. Родові перейми і потуги, контракція-рефракція. Допомога при нормальних родах. Годівля, догляд і утримання породіль. Організація рододопомоги. Зрілий плід.

Післяродовий період і його перебіг у різних видів тварин. Інволюція статевих органів. Лохії. Ознаки нормального перебігу і закінчення післяродового періоду. Правила прийому новонароджених. Родильні приміщення. Молочна залоза. Молозиво. Годівля новонароджених і породіль, догляд за ними.

Практичні заняття 16, 17

Організація роботи родильного відділення. Підготовка тварин до родів. Надання допомоги при нормальних родах. Прийом новонароджених і обробка пуповини. Догляд новонароджених і породіль. Годівля новонароджених. Прибирання і дезінфекція приміщення. Молочна залоза і її підготовка до годівлі новонароджених.

2.3. Патологія вагітності.

Основні причини патології вагітності тварин. Позаматкова вагітність. Передчасні перейми і потуги. Залежування перед родами. Кровотеча з матки. Водянка плодових оболонок. Набряк вагітних. Виворіт піхви. Перекручування матки. Аборти. Класифікація абортів, причини, економічні збитки. Наслідки абортів: розсмоктування, висихання, муміфікація, гнильний розклад. Приховані і відкриті аборти. Повні і неповні аборти. Лікування та профілактика абортів.

Практичні заняття 18, 19, 20

Ознайомлення з технікою сакрально-епідуральної блокади, накладання швів на вульву.

2.4. Патологія родів і рододопомога

Причини патологічних родів. Акушерське дослідження. План акушерського дослідження. Слабкі перейми і потуги. Сухі роди. Звуження і спазми шийки матки. Вузькість тазу і родових шляхів. Травми тазового поясу. Суть і особливості оперативного акушерства і його основні завдання. Підготовка і надання акушерської допомоги. Акушерські інструменти. Родова допомога при невідповідності між розмірами плода та просвітом тазу матері, неправильних членорозміщеннях, положеннях, позиціях і двійнях. Фетотомія і показання до неї. Кесарів розтин.

Практичні заняття 21, 22

Ознайомлення з акушерськими інструментами. Робота на фантомі з набуття навичок виправлення неправильного положення, передлежання, позиції і членорозміщення.

2.5. Патологія в післяродовий період

Травми родових шляхів. Залежування після родів. Виворіт матки. Затримка посліду. Субінволюція матки. Поїдання посліду  і приплоду. Післяродова інфекція (септицемія, піємія, сентикопіємія). Післяродовий парез (післяродова гіпокальціємія). Післяродова еклампсія. Післяродовий невроз. Профілактика хвороб післяродового періоду.

Практичні заняття 23, 24, 25

Оволодіти способами оперативного (мануального) відділення посліду в корів та інших тварин, оволодіння прийомами надання допомоги тваринам при вивороті матки. Оволодіння методами лікування хворої тварини з післяродовим парезом. Оволодіння прийомами лікування хвороб статевих органів (застосування розчинів, емульсій, мазей, порошків тощо). Вивчення лікувальних засобів, що застосовують у післяродовій патології.

2.6. Фізіологія і патологія новонароджених тварин

Фізіологічні особливості новонароджених тварин (кровообіг, дихання, травлення, терморегуляція). Зовнішні і внутрішні фактори, які сприяють народженню слабкого молодняку. Молозиво, його склад і важливість. Догляд за новонародженими тваринами. Годівля новонароджених тварин. Вади розвитку і хвороби новонароджених тварин. Асфіксія, кровотеча з пупка. Запалення пупка. Фістула урахуса. Затримка мезонію. Відсутність анального отвору. Профілактика хвороб новонароджених тварин.

2.7. Фізіологія і патологія молочної залози

Анатомія молочної залози. Фізіологія молочної залози. Догляд за вим’ям і доїння. Клінічне дослідження вимені. Вплив зовнішніх факторів на розвиток і функцію молочної залози. Хвороби вимені. Серозний набряк вим’я. Мастити в корів, поширення та економічні збитки. Етіологія маститів. Класифікація маститів (за А.П. Студенцовим). Гострі і хронічні мастити (серозний, катаральний, гнійний, фібринозний, гемарогічний); специфічні мастити (ящурний, туберкульозний, бруцельозний, актиномікоз ний); субклінічний мастит. Діагностика маститів. Особливості маститів у різних видів тварин. Ускладнення та наслідки при маститі. Профілактика маститів. Функціональні розлади вим’я. Агалактія.

Гіпогалактія, лакторея, молочні камені та їх види. Хвороби і аномалії дійок. Захворювання шкіри вим’я (дерматити, фурункульоз, папіломи дійок тощо).

Практичні заняття 26, 27, 28, 29

Вивчити схему клінічного дослідження тварин із хворобами молочної залози. Оволодіння методами діагностики і проведення лікувальних процедур при маститах. Діагностика субклінічних маститів у корів. Оволодіти технікою новокаїнових блокад, застосування тепла і холоду, масажу вимені.

Вивчення лікарських засобів при хворобах молочної залози.

3.    Гінекологія і андрологія

сільськогосподарських тварин.

3.1. Основні причини і форми неплідності

Суть ветеринарної гінекології і андрології, їх завдання в боротьбі з неплідністю тварин. Плодючість і неплідність сільськогосподарських тварин. Малоплідність. Класифікація неплідності за А .П. Студенцовим. Економічні збитки від неплідності. Неплідність і яловість. Основні причини і форми неплідності. Природжена і набута неплідність. Неплідність самців-плідників. Комплекс заходів боротьби з неплідністю і яловістю тварин. Гінекологічна диспансеризація корів і телиць. Клінічне дослідження неплідних корів.

Практичні заняття 30, 31

Основні методи гінекологічного дослідження самок і самців. Проведення акушерсько-гінекологічної диспансеризації тварин. Складання заходів боротьби з неплідністю і яловістю. Методика визначення збитків від неплідності худоби.

3.2. Гінекологічні захворювання

Стимулювання статевої функції тварин. Захворювання вульви і піхви. Хвороби шийки матки. Хвороби матки: гострі і хронічні ендометрити, новоутвори матки. Атрофія матки. Хвороби яєчників і яйцепроводів.

Персистентне жовте тіло. Фолікулярні кісти. Кісти жовтих тіл. Гіпофункція і гіпоплазія яєчників. Німфоманія. Анафродизія.

Андрологія – наука про патологію статевої функції самців (препуція, калитки, сім’яників і їх придатків, статевого члена). Методи стимуляції статевої функції при різних формах неплідності тварин. Андрологічна диспансеризація.

Практичні заняття 32, 33, 34

Освоїти методи діагностики гінекологічних захворювань. Оволодіти методами терапії самок при гінекологічних захворюваннях (вагінальне, маткове введення лікарських речовин, новокаїнової, гормональної, оперативної і фізіотерапії). Застосування при цьому інструментів, апаратури, обладнання.

Література

1.     Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки: Указ Президента України від з.10.1999 р. №1529/99

2.     Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р. №2775-111. – К.: Ветінформ, 2002

3.     Положення про самостійну роботу студентів у вищих навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти України від 2.06. 1993 р. №161

4.     Про затвердження Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць: Наказ Міністерства аграрної політики України від 1.06.2001 р. №230

5.     Андріївський В.Я., Смирнов І.В. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К,: Вища школа, 1978.

6.     Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К,: Мета, 2002.

7.     Карташов І.І., Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К,: Вища школа, 1991.

8.     Смирнов І.В. Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа, 1976.

9.     Яблонський В.А., Хомич С.П., Каліновський Г.М., Харута Г.Г., Харенко М.І., Завірюха В.І., Любецький В.Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – Вінниця: Нова книга, 2006.