План

1.      Осіменіння і запліднення, типи природного осіменіння.

2.      Загальні правила осіменіння самок.

3.      Техніка осіменіння корів та телиць.

4.      Техніка штучного осіменіння кобил.

5.      Техніка штучного осіменіння свиней.

Література

1. Л. 7, с 186 – 218
2. Л. 1, с 96 - 115

1. Осіменіння і запліднення, типи природного осіменіння

Слід розрізняти терміни осіменіння і запліднення (в основоположника методу штучного осіменіння І. І. Іванова не було чіткого розмежування цих термінів). Під осіменінням розуміють введення сперми у статеві органи самки, яке може бути здійснене як штучним, так і природним способом (під час садки самця). Запліднення — процес злиття чоловічих і жіночих статевих клітин (гамет), внаслідок якого виникає зародок нового організму (зигота).

Розрізняють такі види осіменіння (як природного, так і штучного):

1) піхвове осіменіння, при якому спермії вводяться у піхву самки;

2) цервікальне — в шийку матки;

3) маткове — в тіло або роги матки;

4)трубне, при якому спермії потрапляють у фалопієві труби (яйцепроводи); застосовується при штучному осіменінні свійської птиці;

5) інтраперитональн е — введення сперми безпосередньо в черевну або тазову порожнину, де знаходяться яєчники; цей вид осіменіння можна здійснити тільки оперативним способом;

6) осіменіння in vitro, тобто зближення статевих клітин поза організмом. Для такого осіменіння необхідно попередньо добути яйцеклітину з яйцепроводів, а потім в рідину, що її оточує, додати спермії відповідного виду тварин.

Осіменіння поза організмом уже давно застосовується при штучному осіменінні риб. Щодо ссавців, то воно здійснювалося тільки в наукових дослідах; відомі успішні спроби запліднення поза організмом яйцеклітин кролиць.

Типи природного осіменіння

Технічні прийоми, застосовувані при штучному осіменінні, ґрунтуються на докладному вивченні процесів, які відбуваються при природному осіменінні. В основі цих прийомів лежить вчення про типи природного осіменіння у сільськогосподарських тварин, розроблене В. К. Миловановим. Згідно з цим вченням, у сільськогосподарських ссавців є два основні типи природного осіменіння: піхвовий і матковий.

До піхвового типу належить велика рогата худоба, вівці і кози. У самок цього типу матка відносно невеликої довжини. Самці, внаслідок слабкого розвитку придаткових статевих залоз, виділяють за одну садку невеликий об'єм сперми (бугай 4—6, баран—1—1,5 мл), але зате концентрація сперміїв велика (до4—5 млрд. у барана). Еякуляція, завдяки малому об'єму еякуляту, відбувається дуже швидко, одним імпульсом. Сперма розсівається по стінках піхви, і лише в деяких випадках частина її потрапляє на шийку матки. Просування сперміїв до воронок яйцепроводів відбувається як завдяки власній рухливості сперміїв, так і завдяки всисним антиперистальтичним скороченням стінок матки. Умови середовища у піхві несприятливі для сперміїв. Тому вже через кілька годин після садки у піхві корови або вівці можна знайти тільки мертвих сперміїв. За даними Є. П. Нагорного, М. П. Кузнецова та інших, у піхві гине 90—95% сперміїв і лише 5—10% проникає в шийку матки (в овець 50—150, у корів 200—300 млн.). Шийка матки і вівці і корови є своєрідним сховищем, в якому живі спермії можуть зберігатися до 48 год. Слиз у шийці матки має слабкокислу реакцію, що сприяє тривалому переживанню сперміїв.

У самок маткового типу осіменіння (кобила, свиня) об'ємиста матка і довгі роги (у свині до 2 м). При такій великій довжині статевих шляхів власна рухливість сперміїв не могла б забезпечити просування їх до яєчників. При природному паруванні сперма потрапляє безпосередньо в матку вже під час парування. Гвинтоподібна головка статевого члена кнура проникає в канал шийки матки, і сперма виливається безпосередньо в матку, ритмічні скорочення і розслаблення якої сприяють всмоктуванню сперми всередину матки.

Статевий член жеребця внаслідок великих розмірів головки не може проникнути в шийку матки, але сперма нагнітається в матку набряклою головкою, як поршнем. Шийка матки кобили широко розкривається, і її отвір збігається з отвором сечостатевого каналу жеребця.

Самці маткового типу осіменіння виділяють еякулят великого об'єму (жеребець до 150 мл, кнур до 1 л), завдяки чому садка в цих тварин тривала (у кнура до 15 хв). Внаслідок значного розведення сперми секретами придаткових статевих залоз концентрація сперміїв невелика (50—250 млн.). Незважаючи на велику довжину матки, спермії, завдяки всисній дії матки, виявляються в кінцях рогів уже під час статевого акту.

Різниця в типі природного осіменіння зумовлює відміни і в техніці штучного осіменіння. Самок, що належать до маткового типу осіменіння, осіменяють тільки в матку. При цьому важливо ввести досить великий об'єм сперми, щоб полегшити швидке проходження сперміїв до кінців рогів матки (при малому об'ємі сперма залишається у початкових відділах матки і не проникає у глибину). Щоб збільшити об'єм еякуляту, сперму жеребця і кнура звичайно розводять спеціальними розріджувачами навіть і в тих випадках, коли не мають наміру зберігати її протягом тривалого часу. Друга мета розведення сперми жеребця і кнура — створення сприятливого середовища для сперміїв, оскільки в секретах придаткових залоз вони живуть недовго.

Самок піхвового типу природного осіменіння можна осіменяти в піхву, шийку матки (так зване цервікальне осіменіння) і безпосередньо в матку. Але в першому разі доводиться вводити майже стільки ж сперми, скільки виділяє її бугай або баран. Можливість дроблення еякуляту на кілька порцій досягається зміною місця введення сперми. Вівці нормально запліднюються при введенні в шийку матки 75—100 млн. сперміїв. Щодо корів, то дослідами зарубіжних дослідників доведено, що запліднення може настати при введенні в матку або у глибоку частину каналу шийки матки всього лише 15—20 млн. сперміїв. Доза сперми, що вводиться, великою мірою залежить від її якості. Доброякісну сперму можна вводити в мінімальних дозах, а доні сперми середньої якості доводиться збільшувати у два-три рази.

2. Загальні правила осіменіння самок

Успішність штучного осіменіння залежить від таких основних факторів:

а) від високої якості сперми і правильного її зберігання до моменту осіменіння;

б) від достатньої кількості введених сперміїв, а для свиней і кобил, крім того, від достатнього об'єму введеної сперми;

в) від точності введення сперми у відповідний відділ статевих шляхів самки (матку, шийку матки) і на глибину, зазначену в інструкції або посібнику;

г) від своєчасності осіменіння і правильного визначення охоти і тічки);

д) від додержання санітарно-гігієнічних правил.

Самок слід осіменяти тільки в тому разі, коли в них виявляються ознаки охоти і тічки. В разі несвоєчасного, | надто раннього або дуже пізнього, введення сперми запліднення не відбудеться, і самка залишиться яловою.

При осіменінні треба суворо додержувати встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

Осіменіння, як правило, провадять на спеціально обладнаних пунктах. Приміщення пункту і територію біля пункту треба утримувати у чистоті та порядку. Необхідно періодично дезинфікувати приміщення гарячим (70°)1 % розчином їдкого натру, каустифікованої содопоташної суміші (1,5%) або розчином препарату “Демп” (4%). При вході у манеж повинен бути дезинфекційний килимок, змочений 2% розчином їдкого натру. Для знищення мух можна використовувати 0,5—1% розчин хлорофосу. Влітку в кватирки вставляють металеві або марлеві сітки.

Щоденно після роботи прибирають всі приміщення пункту і миють підлогу. Регулярно білять стіни та стелю свіжо гашеним вапном. Станки для осіменіння, столи й табурети після закінчення роботи миють 2—3% розчином двовуглекислої соди.

Техніки повинні працювати у чистих халатах, ковпаках або косинках. Під час прання халати обов'язково кип'ятять, а після висушування пропрасовують гарячою праскою.

Перед осіменінням кожної самки технік повинен мити руки з милом і щіткою, а потім обтирати спиртовим тампоном, всі інструменти, які застосовують для штучного осіменіння, повинні бути чистими і стерильними, їх миють за допомогою щітки, йоржа або губки гарячим розчином двовуглекислої (2—3%) або кальцинованої (1 —1,5%) соди, старанно споліскують чистою гарячою водою і витирають насухо чистим рушником чи марлевою серветкою. Інструменти стерилізують кип'ятінням, сухим жаром (у сушильній шафі), фламбуванням (обпалюванням на полум'ї, що не коптить), а також спиртом - ректифікатом.

Скляні шприци-катетери кип'ятять у дистильованій воді в стерилізаторі чи емальованій каструлі протягом 15—20 хв. Шприци занурюють у воду в (розібраному вигляді, причому поршень слід прив'язати марлевим бинтом до шприца, оскільки кожний поршень притертий до свого циліндра.

Заздалегідь прокип'ячені шприци-катетери перед використанням ще раз знезаражують 70°-ним спиртом. Таку ж дезинфекцію доводиться робити у польових умовах, якщо корів треба осіменяти спермою різних бугаїв. Потрібні розчини наливають у 4 пронумеровані баночки з притертими пробками. У банки № 1, № 3 і № 4 наливають свіжовиготовлений стерильний розчин натрію хлориду (0,9—1,0%) або цитрату натрію (2,9—3,0%), а у банку № 2 — 70°-ний спирт. Його виготовляють з 96°-ного спирту, добавляючи до 73 мл спирту 27 мл дистильованої прокип'яченої води.

Щоб звільнити шприц від залишків води або сперми, його промивають чотири - п'ять разів розчином з баночки№1, потім три рази спиртом і, щоб видалити  залишки  спирту, промивають по два-три рази розчином з баночок № 2 і № 3. Розчин з шприца після кожного промивання виливають у таз, а спирт — в окрему посудину.

Після осіменіння кожної самки обтирають шприц зовні спиртовим тампоном.

Якщо після використання сперми у шприц потрібно набрати сперму іншого плідника, то шприц попередньо промивають розчином натрію хлориду і спиртом у такому порядку, як було сказано вище.

Спиртові тампони виготовляють з плоских клаптиків гігроскопічної (білої) вати діаметром 4—7 см., складають їх у банку з притертою пробкою (тампонницю), змочують 96°-ним спиртом-ректифікатом і зберігають у щільно закритій банці.

Для стерилізації сухим жаром необхідно мати сушильну шафу. Інструменти та посуд витримують при температурі 160—180° протягом 15—30 хв, дають остигнути і виймають з шафи.

Піхвові дзеркала чи інші металеві інструменти звичайно кип'ятять 15—20 хв або фламбують на полум'ї примуса, який не коптить і має спеціальний ковпачок.

Інструменти для осіменіння зберігають у закритій скляній шафі або у спеціальному термостаті з електролампою для обігріву і двома бактерицидними лампами БУВ-30, які вмикають па 15—20 хв перед використанням інструментів.

Інструменти, призначені для використання у літніх таборах, після знезаражування загортають у стерильні марлеві серветки, а потім у поліетиленову плівку та укладають у спеціальну сумку техніка. Перед використанням всі інструменти знову дезинфікують. Сумку щодня миють гарячим содовим розчином та споліскують водою.

У сумці знаходяться такі інструменти і матеріали: піхвове дзеркало, шприц-катетер або піпетки для ректо - цервікального осіменіння, баночки з 70°-ним спиртом-ректифікатом й 0,9% — 1% розчину натрію хлориду, баночка зі спиртовими тампонами, ножиці, мило, рушник і халат.

Час осіменіння. Кращі результати дає осіменіння корів у розпалі охоти, через кілька годин після її початку. Якщо немає можливості визначити, коли почалася охота, то слід керуватися змінами консистенції і прозорості слизу у піхві корови. Розпал тічки звичайно збігається з розпалом охоти і характеризується початком змутніння слизу, коли він ще не почав загусати і є найменш в'язким та найбільш еластичним, що сприяє просуванню сперміїв у глибину статевих шляхів.

Проте у виробничих умовах здебільшого важко встановити як початок охоти, так і час зміни характеру слизу. Тому в інструкціях рекомендується осіменяти корів якнайшвидше після виявлення охоти; корову, в якої виявлено охоту вночі або вранці, слід ранком вести на пункт штучного осіменіння; корів в охоті, виявлених протягом дня, осіменяють увечері. Через 10—12 год осіменених корів знову приводять на пункт і повторюють осіменіння, якщо охота і тічка на цей час ще не закінчилися. В разі затяжної охоти осіменіння повторюють і втретє, через 10—12 год після другого осіменіння. Значення повторних осіменінь полягає в тому, що в разі запізнення овуляції яйцеклітина запліднюється “свіжими” сперміями, введеними при повторному осіменінні; спермії, введені при першому осіменінні, можуть на цей час загинути.

При добре поставленому, своєчасному визначенні охоти і тічки і високій якості сперми цілком достатньо одноразового осіменіння.

Рекомендується осіменяти корів перед доїнням їх. Під час доїння виділяється гормон задньої долі гіпофіза — окситоцин, під дією якого скорочуються м'язи матки та яйцепроводів, що сприяє просуванню сперміїв до яєчників Корисний також легкий масаж піхви і матки рукою, введеною у пряму кишку, безпосередньо перед введенням сперми у статеві шляхи корови.

Станок для осіменіння повинен бути таким, щоб після осіменіння корову можна було вивести зі станка головою вперед. Коли корову виводять задом (що буває на деяких пунктах штучного осіменіння), шийка матки набуває похилого положення і з неї легко витікає сперма.

Безпосередньо після введення сперми слід витримати корову у станку протягом кількох хвилин і не лякати її ударами і різкими окриками.

Після осіменіння корів слід витримати протягом кількох годин на прив’язі. Коли корова у спокійному стані, зменшується можливість витікання сперми. Є кілька способів введення  сперми у статеві шляхи корови.  Найбільш поширено осіменіння шприцем-катером через піхвове дзеркало (візо-цервікальне осімеміння). Скляний шприц - катетер для осіменіння корів і телиць   складається з градуйованого циліндра (місткість градуйованої частини 4 мл, градуювання через 1 мл), скляного поршня і довгого скляного катетера, припаяного до кінця циліндра. Кінець катетера (канюля) трохи відігнутий вбік, щоб його було зручніше вводити в шийку матки корови. На циліндр накладається металевий тримач з двома кільцями, а на поршень — металевий пристрій (бігунок), що дає можливість відмірювати дози сперми потрібного об'єму.

При осіменінні корову фіксують у спеціальному станку.  Помічник техніка з штучного осіменіння (санітар, доярка або скотар) відводить хвіст корови вбік, обмиває її зовнішні статеві органи теплою водою з кружки Есмарха, зрошує теплим розчином фурациліну (1:5000) і насухо витирає ватою. Забороняється використовувати один ватний тампон для витирання статевих органів двох або кількох корів.

Перед осіменінням корови технік старанно знезаражує кип'ятінням або фламбуванням піхвове дзеркало. Якщо дзеркало при цьому нагрівається, його потрібно остудити.

 Потім технік набирає необхідний об'єм сперми у шприц, попередньо продезинфікований і промитий розчином натрію хлориду.

Щоб набрати сперму у шприц, опускають кінець катетера у пробірку або флакон зі спермою, і, піднімаючи поршень догори, всмоктують сперму в циліндр. Потім шприц ставлять вертикально катетером догори і рухом поршня донизу всмоктують сперму з катетера в циліндр шприца. Після цього рухом поршня догори витісняють повітря з циліндра і катетера до появи краплі сперми на кінці останнього. 

Продезинфіковане і зволожене 1% розчином хлориду натрію піхвове дзеркало у складеному вигляді вводять лівою рукою у статеві органи корови. Дзеркало слід вводити обережно, не застосовуючи сили. Якщо м'язи вульви і переддвер'я стискаються, слід подати дзеркало трохи назад, дочекатися розслаблення м'язів, а потім уже     просувати    дзеркало в глиб піхви.

Увівши дзеркало до упору, повертають його трохи набік, натискаючи на важелі, розкривають лопаті дзеркала (але не до відказу) й освітлюють шийку матки і стінки піхви відбитим від дзеркала світлом, що падає
 від вікна або від прикріпленої до дзеркала електричної лампочки, яка живиться від батарейки.

 Потім вводять кінець катетера в канал шийки матки на глибину не менш ніж 4—6 см, обережно розсуваючи складки слизової оболонки. Від глибини введення сперми великою мірою залежить успішність осіменіння. Натискуючи на поршень, повільно впорскують потрібну дозу сперми в канал шийки матки (мал. 73). Виймають із статевих органів спочатку шприц-катетер, а потім піхвове дзеркало. При цьому потрібно стежити, щоб його лопаті “е зімкнулися і не защемили слизової оболонки. Після осіменіння кожної корови обтирають катетер спиртовим тампоном і дезинфікують попередньо вимите дзеркало фламбуванням або кип'ятінням.

При осіменінні телиць слід застосовувати спеціальне піхвове дзеркало зменшених розмірів. Іноді застосовують дзеркало з поздовжнім вирізом. В цьому випадку після введення шприца у шийку матки виймають дзеркало, а через 20—30 сек, натискаючи на поршень, повільно вводять сперму в канал шийки матки і витягають зі статевих шляхів шприц-катетер. Такий спосіб осіменіння сприяє більш швидкому всмоктуванню сперми в матку.

Якщо неможливо ввести катетер у шийку матки, осіменяють у піхву якнайближче до шийки матки, але збільшують при цьому дозу сперми до 2—3 мл.

Техніка осіменіння корів ректо - цервікальним способом (з ректальною фіксацією шийки матки). Корів осіменяють без піхвового дзеркала за допомогою пластмасових інструментів одноразового вжитку. Полістиролові піпетки 45 см завдовжки стерилізують ультрафіолетовим промінням на заводі і надсилають на пункти в поліетиленових пакетах по 10—20 штук у кожному. Крім піпеток слід мати пластмасовий двограмовий шприц з полі єтилєнорою чи гумовою сполучною муфтою (або балончик з гуми чи пластмаси), а також поліетиленові рукавички.

Перед осіменінням беруть чисто вимитими і продезинфікованими (спиртовими тампонами) руками одну піпетку з пакета через розірваний в куті пакета шов і з'єднують муфтою з шприцом або накладають на її кінець поліетиленовий балончик. Отвір у пакеті відразу ж запаюють над полум'ям спиртівки чи сірника.

 Пластмасовим шприцом набирають у піпетку 1 мл сперми. Якщо користуються балончиком, то, стиснувши його двома пальцями, опускають кінець піпетки у флакон зі спермою і, ослабивши стиск, набирають у піпетку 1 мл сперми; зазначений об'єм заповнятиме приблизно дві третини довжини піпетки. Слід заздалегідь натренуватися в точному набиранні потрібного об'єму сперми.

На одну руку натягають поліетиленову рукавичку і зволожують її мильним розчином. Обмивають і обтирають насухо зовнішні статеві органи корови.

Розсунувши пальцями руки в рукавичці статеві губи, вводять піпетку у піхву, спрямовуючи її навскоси догори по верхньому склепінню піхви, щоб кінець піпетки не міг потрапити в отвір сечовипускального каналу. Руку в рукавичці вводять у пряму кишку корови і видаляють звідти калові маси, захищаючи піпетку від забруднення. Намацують через нижню стінку прямої кишки шийку матки і фіксують її вказівним і середнім пальцями. Водночас великим пальцем або мізинцем намацують кінець піпетки і спрямовують його в канал шийки матки, ніби насаджуючи її на піпетку. Другою рукою подають піпетку вперед, щоб   вона увійшла в шийку матки на глибину 6—8 см. Відмівши піпетку на 0,5 см назад, стискають балончик (або натискують на поршень шприца) і виштовхують сперму в шийку матки. Обережно виймають піпетку зі статевих органів корови, продовжуючи стискати балончик, щоб сперма не всмокталася назад у піпетку.

Піпетку і рукавичку після осіменіння знищують, а шприци і гумові балончики стерилізують.

Ректо-цервікальний спосіб має ряд переваг порівняно з використанням піхвового дзеркала. Усуваються больові відчування і подразнення слизової оболонки піхви. Забезпечується значно глибше введення сперми, завдяки чому сперма не витікає у піхву. Масаж матки при осіменінні сприяє посиленню скорочень матки і швидкому просуванню сперми до яйцепроводів. Недоліком цього способу є те, що технік не може виявити і визначити характер патологічних процесів у статевих органах корови. Проте ректо - цервікальний спосіб широко застосовується за рубежем і дає добрі результати.

Осіменіння корів спермою у пластмасових капілярах (пайєтах, “соломинках”) широко застосовується за кордоном (особливо у Франції) при використанні замороженої сперми. Крім капіляра зі спермою, необхідно мати металевий катетер з тонким поршнем-штовхачем усередині та пластмасову піпетку-футляр з вузьким отвором на одному кінці.

Після відтаювання замороженої сперми (див. розділ 8) капіляр уставляють в кінцевий отвір металевого катетера, попереду витягнувши з нього поршень на довжину капіляра. Потім на катетер надівають пластмасову піпетку-футляр і осіменяють корову візо-цервікальним або ректо-цервікальним способом за звичайними правилами. Капіляр і піпетку-футляр після осіменіння знищують, а катетер і поршень дезинфікують.

3. Техніка осіменіння корів мано-цервікальним способом

Осіменіння проводять без піхвового дзеркала, вводячи у піхву корови руку в поліетиленовій рукавичці. Сперма міститься в поліетиленовій ампулі.

Перед осіменінням ампулу виймають з термоса, протирають тампоном, змоченим 70°-ним спиртом, струшують, щоб краще перемішати сперму, відрізують ножицями ковпачок, вставляють у шийку ампули полістироловий катетер 7,5 см завдовжки і видавлюють краплю сперми для дослідження активності сперміїв.

Після обробки зовнішніх статевих органів корови технік натягає поліетиленову рукавичку, змочує її 1 % розчином натрію хлориду, вводить руку в піхву, робить легкий масаж піхвової чакстини шийки матки, щоб викликати її скорочення, і видаляє прилиплий до неї слиз Потім, не витягуючи руки з піхви, другою рукою додає ампулу з катетером, кладе її вздовж вказівного пальця і притискає великим. Увівши руку з ампулою д) шийки, технік вставляє катетер у п канал на глибину 1,5—2 см і, масуючи шийку, проштовхує катетер, поки він повністю не увійде в канал. Піднімає ампулу на 2—3 см догори і, стискуючи її великим і вказівним пальцями, видавлює сперму в канал шийки матки .  Потім слід покласти порожню ампулу на дно піхви і ще раз зробити легкий масаж шийки матки, після чого руку з ампулою виймають з піхви

Ампулу з катетером і рукавичку після використання знищують.

Дозування сперми бугая. При цервікальному осіменінні коровам звичайно вводять 1 мл розведеної сперми 3 активністю сперміїв не нижчою за 7 балів (після заморожування—не нижчою за 4 бала). При цьому в дозі повинно міститися   не менш як 25—50  млн.   сперміїв з р нормальним поступальним рухом.

При дворазовому осіменінні корів в одну охоту слід щоразу вводити повну дозу сперми. Штучне осіменіння корів м'ясних порід має характерні особливості.

М'ясних тварин, як правило, утримують без прив'язі, і вони не закріплені за доярками. Осіменіння проводять звичайно влітку. Ферми та гурти корів м'ясних порід часто розташовані на великих відстанях один від одного. Тому іноді застосовується маршрутно-кільцевий метод організації штучного осіменіння; технік на автомашині об'їжджає гурти вранці та ввечері.

При фермах обладнують стаціонарні пункти, а під час літнього утримання гуртів на пасовищах — пересувні пункти. На пунктах треба мати станки з механічними фіксаторами і кілька індивідуальних станків — боксів для перетримування корів після осіменіння. На пересувних пунктах треба мати, крім того, карду-розкіл, у яку відбирають корів і телиць в охоті. Скотар   заганяє корів у  стані  охоти   по  розколу   у   станок, накладає поперечну скобу  на   спину   корови,   фіксу хвіст і обмиває зовнішні статеві органи тварини. Осіменіння проводиться за одним з методів, які були описані вище.

Методи підвищення запліднюваності корів. Основним методом підвищення запліднюваності маточного поголів'я всіх видів тварин е правильна, повноцінна годівля. В раціонах корів повинна бути достатня кількість повноцінного білка, вітаміну А (або каротину), кальцію, а також кухонної солі. Влітку тваринам потрібно згодовувати в достатній кількості зелені корми, взимку — доброякісне зелене сіно і силос, а також коренеплоди. Особливо багата на каротин червона морква.

Важливе значення має правильне утримання корів і передусім щоденний активний моціон на свіжому повітрі у вигляді прогону на відстань 3—4 км (в обидва кінці) по добрій дорозі і випускання на кілька годин в обгороджений двір біля корівника.

Якщо поява охоти затримується, корисно, крім поліпшення годівлі й утримання, влітку купати корів у водоймах або обливати водою зі шланга.

Корів необхідно запускати за 1,5—2 місяці до отелення, щоб краще підготувати тварину до родів і посиленої лактації. Така підготовка сприятливо позначається на діяльності яєчників. І, навпаки, погано підготовлені, виснажені корови, як правило, довго не приходять в охоту після отелення.

4. Техніка штучного осіменіння кобил

Визначення охоти і тічки. Охота і тічка у кобил з'являються найчастіше на 8—10-й день після вижеребленяя. Охота триває від 2 до 10 діб (найчастіше 5—7 діб). Загальна тривалість статевого циклу 20—22 доби, з коливаннями від 10 до 37 діб.

Овуляція відбувається за 24—48 год до закінчення охоти.

Охоту у кобил виявляють за допомогою жеребця-пробника. Як пробників використовують молодих, енергійних жеребців, що не мають племінної цінності, а при незначній кількості кобил у господарстві використовують основного племінного жеребця. Для проби кобилу і жеребця підводять з різних боків до невисокого (1 м) дощаного бар'єра або огорожі і спостерігають за поведінкою кобили.

У кобили, шо перебуває в стані статевого спокою, прагнення до жеребця немає: кобила при наближенні пробника намагається ударити його задніми ногами або вкусити (так званий відбій).

Під час охоти кобила виявляє неспокій, часто ірже, прагне до інших коней, особливо до жеребців. При наближенні пробника “мигає петлею” (тобто робить ритмічні скорочення м'язів вульви), мочиться. Розрізняють чотири ступені охоти в кобил.

Охота першого ступеня (скорочено позначається ОХ¹)— кобила підпускає жеребця, але виявляє деякий неспокій і не виявляє інших ознак охоти.

Охота другого ступеня (ОХ²)—кобила підпускає жеребця, мигає петлею.

Охота третього ступеня (ОХ³) — кобила при наближенні жеребця розставляє задні ноги, випускає сечу, мигає петлею.

Охота четвертого ступеня (ОХ⁴) — кобила сама підходить до жеребця, обнюхує його, стає до нього задом, випускає сечу, мигає петлею.

Наприкінці охоти всі її ознаки поступово зникають. Кобила не реагує на пробника або відбиває його.

Ознаки тічки можна визначити за станом зовнішніх статевих органів (гіперемія, набрякання) або за допомогою піхвового дзеркала. Для цього кобилу ставлять у спеціальний станок або накладають парувальну шлею, щоб вона не могла вдарити того, хто досліджує, задніми ногами. Піхвове дзеркало підготовляють і вводять за тими ж правилами, що й для корів.

Коли немає тічки, слизова оболонка піхви і передвер'я бліда або рожева, слабо зволожена слизом. Канал шийки матки закритий.

У розпалі тічки слизова оболонка піхви і передвер'я гіперемійована, канал шийки розкритий так широко, що в нього можуть увійти три-чотири пальці; у піхві є прозорий, що тягнеться, слиз. Вульва набрякає. Наприкінці тічки всі ознаки поступово зникають.

Визначення зрілості фолікулів. Крім визначення тічки й охоти, у кобил застосовують ректальне дослідження яєчників для визначення ступеня зрілості фолікула і встановлення оптимального часу для осіменіння. Перед

дослідженням кобилу потрібно витримати півдоби на голодній дієті. Саме дослідження краще проводити в другій половині дня Досліджувану кобилу ставлять у спеціальний станок або накладають парувальну шлею.

Дослідник оголює руку до плеча, коротко обрізує нігті і зарівнює кінці їх тонким напилком, щоб не пошкодити слизової оболонки кишки. Потім руку миють з милом, споліскують дезинфікуючою рідиною голодній дієті. Саме дослідження краще проводити в другій половині дня Досліджувану кобилу ставлять у спеціальний станок або накладають парувальну шлею.

Дослідник оголює руку до плеча, коротко обрізує нігті і зарівнює кінці їх тонким напилком, щоб не пошкодити слизової оболонки кишки. Потім руку миють з милом, споліскують дезинфікуючою рідиною вкривають шаром ланоліну чи вазеліну або добре намилюють. Можна також натягнути на руку спеціальну гінекологічну гумову рукавичку.

Підготовлену руку вводять у пряму кишку кобили й очищають її від калових мас. Потім руку зі складеними конусом пальцями обережно вводять у звужену частину кишки за її ампулоподібним розширенням до рівня четвертого-п'ятого поперекового хребця (або до ділянки голодної ямки) і намацують збоку лівий яєчник, а потім і правий. У кобили в період статевого спокою обидва яєчники бобоподібної форми, рівномірно твердої консистенції.

У передтічковий період і під час тічки в одному з яєчників промацується дозрілий фолікул у вигляді нерізко відособленого вип'ячування, що флуктуює під пальцем.

У кобил розрізняють п'ять послідовних стадій розвитку фолікула.

Перша стадія (умовне позначення Ф¹) — яєчник має форму неправильного боба (одна половина більша за другу).

Друга стадія (Ф²) — фолікул округлюється і в ньому відчувається неясна флуктуація.

Третя стадія (Ф³) — фолікул набуває форми кулі, наповненої рідиною, і виразно флуктуює з усіх боків.

Четверта стадія (Ф⁴) — дальше збільшення фолікула і напруження його стінок.

П'ята стадія (Ф-ов) — стадія розриву фолікула й овуляції. Фолікул перетворюється на дряблу грудочку, що слалася. Овуляція відбувається найчастіше після півночі.

Час осіменіння. При застосуванні ректальної діагностики дозрівання фолікулів кобил осіменяють, коли фолікул досягає третього або четвертого ступеня зрілості. У весняний період, коли фолікули розвиваються швидко, тварин можна осіменяти, якщо в них виявили фолікули другого ступеня зрілості. У випадках затримання овуляції, що встановлюють повторним ректальним дослідженням, осіменіння повторюють через кожні одну-дві доби. Осіменіння після овуляції нетільки не дає позитивних результатів, а навіть знижує зажереблюваність.

Техніка осіменіння кобил. Кобилу при осіменінні ставлять у спеціальний станок або накладають парувальну шлею. Корінь хвоста кобили слід забинтувати, щоб жорстке волосся хвоста не потрапило в піхву.

Кобил осіменяють тільки в матку, вводячи катетер на глибину 10—12см через розкриту шийку матки.

Сперму, що зберігалася при низькій температурі, після оцінки необхідно обов'язково підігріти до температури 30—35° у теплій воді або в долонях рук протягом 15—20 хв. При введенні холодної сперми матка скорочується і виштовхує сперму в піхву.

Є кілька способів введення сперми кобилам. Найчастіше користуються м'яким гумовим катетером Іванова, з'єднаним з скляним шприцом місткістю 20—30 мл або з скляною ампулою місткістю 30 мл .

 Гумовий катетер вводять у піхву кобили рукою, яку-попередньо підготовляють; коротко обрізують нігті, миють теплою водою з милом і щіткою, насухо витирають чистим рушником, протирають спиртовим тампоном і зволожують 1 % розчином натрію хлориду. Миття і дезинфекцію проводять перед осіменінням кожної кобили.

Визначивши кінцями пальців ступінь розкриття шийки матки, спрямовують кінець катетера в канал шийки матки, а вільною рукою просувають вперед, поки катетер не увійде в матку на глибину 10—12 см. Потім до катетера приєднують шприц зі спермою і повільно виштовхують сперму в матку, натискуючи на поршень. Після цього катетер повільно виймають із статевих органів.

Іноді застосовують скляний або ебонітовий катетери (відповідно знезаражені). Ці катетери вводять через піхвове дзеркало. До скляного катетера приєднують гумовою муфтою шприц після введення катетера. Ебонітовий катетер, що має 50 см завдовжки, заздалегідь приєднується до канюлі шприца металевим хомутиком з гумовою прокладкою.

Кобил можна осіменяти також ампульним способом.

Скляна ампула зразка 1952 р. має 190 мм завдовжки, в діаметрі 18 мм і вміщує 30 мл сперми. Ампула водночас є посудиною для зберігання і перевезення сперми (для чого обидва кінці її закривають гумовими ковпачками). При осіменінні ампула може використовуватися замість шприца або замінювати катетер. У першому разі, знявши гумовий ковпачок з гострого кінця ампули, приєднують її до заднього кінця гумового, скляного або ебонітового катетера, введеного в матку, а потім виймають пробку з другого кінця ампули і злегка піднімають останню. Іноді вводять ампулу рукою в шийку матки кобили і, натискаючи на з'єднаний тонкою гумовою трубкою з ампулою гумовий балон, виштовхують сперму в матку.

Дозування сперми жеребця. Доза нерозведеної або розведеної сперми, що вводиться при кожному осіменінні,— від 20 до 40 мл. Великим, старим, а також кобилам, які недавно ожеребилися, слід вводити максимальну дозу, оскільки об'єм матки у них збільшений.

Можна також користуватися скляним градуйованим флаконом (пляшкою для консервування крові). Через гумову пробку флакона пропускають дві гумові трубки кожна по 70 см завдовжки. Кінець однієї трубки закривають короткою скляною паличкою, роблять вище від Інеї розріз у трубці і опускають її майже до дна флакона. До вільного кінця трубки приєднують фільтр з ватою всередині і гумові кулі Річардсона. Другу трубку пропускають через пробку флакона на 0,5 см, а вільний кінець з'єднують з гумовим катетером Іванова або з пластмасовим катетером. 

Флакони зі спермою перед осіменінням розігрівають у теплій воді (30—35°), а потім ставлять у поролоновий термос. Перед осіменінням відгвинчують кришку поліетиленового флакона і приєднують катетер. 

5. Техніка осіменіння свиней

Визначення охоти і тічки. У свиней тічка й охота настають звичайно після відлучення поросят, через 1,5—2 місяці після опоросу, іноді протягом першого місяця, але в останньому разі овуляція часто не відбувається. Середня тривалість статевого циклу 20—21 доба, з коливаннями від 11 до 42 діб. Тічка, за даними О. В. Квасницького, триває 3—5 діб. Охота (зокрема рефлекс нерухомості) виявляється найчастіше через добу після початку тічки і триває від 48 до 60 год (в середньому 54 год). За тими ж даними, овуляція починається звичайно через 20 год після початку охоти у дорослих свиней і через 24—30 год у молодих і триває 12—15 год (до розкриття останнього фолікула).

Ознаками тічки у свині є припухання і значне почервоніння вульви, гіперемія стінок піхви. Слизу виділяється мало, а іноді він і зовсім не виділяється.Визначають охоту за допомогою кнура. Охота у свиней має дві чітко виражені фази: фазу загального збудження і фазу власне охоти, під час якої спостерігається рефлекс нерухомості. Першу фазу можна визначити, проганяючи кнура коридором свинарника між станками. Свині, в яких почалася охота, при цьому встають і часто піднімаються на задні ноги, спираючись передніми об бар'єр. Другу фазу можна визначити, тільки випустивши свиню до кнура-пробника (в окремий дворик): при його наближенні вона стоїть на місці (рефлекс нерухомості). Охоту слід визначати два-три рази на добу.

Свині в охоті дуже непокояться, стрибають на інших свиней і прагнуть відшукати кнура.

Початком охоти вважають середній час між двома перевірками, остання з яких виявила охоту.

Час осіменіння. Дорослих свиней осіменяють через 24 год після початку охоти, молодих — через 30 год. В разі будь-яких помилок при першому осіменінні (витікання частини сперми та ін.) слід повторити осіменіння через 10—12 год.

Техніка осіменіння свиней. Техніка осіменіння свиней попередньо розведеною спермою (нефракційний спосіб). Для осіменіння застосовують поліетиленовий прилад, ПОС-5, який складається з тонкостінного флакона місткістю 150 -250 мл, кришки, що нагвинчується на нього, і катетера з сполучною муфтою.

 Можна користуватися складним градуйованим флаконом. Через гумову пробку флакона пропускають дві гумові трубки кожна по 70 см завдовжки. Кінець однієї трубки закривають короткою скляною паличкою, роблять вище від неї розріз у трубці і опуксають її майже до дна флакона. До вільного кінця трубки приєднують фільтр з ватою всередині кулі Річардсона. Другу трубку пропускають через пробку флакона на  0,5см, а вільний кінець з’єднують з гумовим катетером Іванова або з пластмасовим катетером.Флакони перед осіменінням розігрівають у теплій воді 30- 35˚, а потім ставлять у поролоновий термос. Перед осіменінням відгвинчують кришку поліетиленового флакона і приєднують катетер. Свиней осіменяють на пункті штучного осіменіння, де обладнують індивідуальні металеві клітки для свиней. Технік вводить катетер у піхву свині на глибину 25— 30 см (до упору в шийку матки). Поліетиленовий флакон піднімають вище від спини тварини і злегка стискують його стінки. Якщо шийка матки розкрита, сперма самопливом надходить у матку. Для витиснення сперми з скляного флакону стискують кулі Річардсона. Вводити сперму треба повільно протягом кількох хвилин. Якщо сперма витікає з піхви (коли шийка матки закрита), слід припинити введення сперми до нового розкриття шийки матки.

Доза розведеної сперми — близько 4 мл на 1 кг живої ваги свині, але не більш ніж 150 мл. У дозі повинно міститися 4—5 млрд. активних сперміїв.

 Техніка осіменіння свиней фракційним способом має ту особливість, що вводять спочатку розведену сперму а слідом за нею — розріджувач (заповнювач), що проштовхує сперміїв до верхівок рогів матки. Фракційне введення сперми дає можливість значно зменшити дозу сперми що використовується на осіменіння однієї свиноматки. У дослідах М. Т. Плішка була висока запліднюваність свиноматок при фракційному введенні їм усього 0,5 млрд, сперміїв (тобто 3—5 мл нерозведеної сперми). У виробничих умовах такі малі дози застосовувати поки що не можна.

При осіменінні свиню ставлять у спеціальну клітку з лямками, які не дають свині лягти під час осіменіння, і перегородкою, пересуваючи яку можна змінювати довжину клітки.

Для осіменіння застосовують уніфікований зонд УЗК-5.

До складу приладу входять два скляні (місткістю по 100 мл) або пластмасові (по 150 мл) флакони, які міст тяться під плексигласовим ковпаком. Флакони з'єднані гумовими трубками з кулями Річардсона і з металевим зондом (катетером), що має на кінці м'яку гумову головку, яка закриває вхід в канал шийки матки. Сполучною муфтою можна приєднувати до приладу замість зонда пластмасовий катетер. Плексигласовий ковпак має металеве дно, яке можна опускати, щоб замінити флакон.

Перед осіменінням свинарка обмиває зовнішні статеві органи свині чистою теплою водою з кружки Есмарха.

Зонд вводять у піхву свині на 20—30 см (до упору). Затримуючи зонд лівою рукою, відкривають затискач флакона зі спермою і, натискаючи на з'єднанні з флаконом кулі Річардсона, витісняють тиском повітря сперму в канал шийки матки свині. Якщо шийка матки закрита, сперма не проходить навіть лід сильним тиском. У цьому разі слід почекати від 5 до 40 сек, коли шийка матки знову відкриється. Після витікання потрібної дози сперми з флакона закривають його затискач і відкривають затискач флакона з розріджувачем. Розріджувач проштовхує сперму вглиб рогів матки. Молодим свинкам вводять сперму і розріджувач повільніше, у меншій кількості і під меншим тиском.

При фракційному осіменінні можна використовувати поліетиленові прибори ПОС-5. В один флакон наливають сперму, а у другий — заповнювач. Після випорожнення флакону зі спермою, його відгвинчують від катетера і приєднують флакон із заповнювачем.Температура сперми і заповнювача повинна бути близько 39°. 

Дозування сперми кнура при осіменінні фракційним способом. Дорослим свиням вводять 50 мл розведеної сперми, молодим — 35 мл. В дозі для дорослих свиней повинно міститися 2,5 млрд, активних сперміїв, для молодих — 1,75 млрд. Сперму розводять залежно від її якості, але не більш як у 6 разів  (1 : 5). Після сперми дорослим свиням вводять 100 мл заповнювача, молодим — 70—80 мл.