План:

1.      Підготовка штучної вагіни до одержання сперми від плідників.

2.      Одержання сперми від бугаїв на штучну вагіну.

3.      Одержання сперми від кнурів на штучну вагіну.

4.      Одержання сперми від баранів на штучну вагіну.

Взяття сперми від плідників — складний і важливий процес, від   якого залежить спермопродуктивність плідника, його раціональне використання.

Найефективнішим є використання штучної вагіни. Для взяття сперми використовують прилад, у якому відтворені всі умови, потрібні для прояву рефлексу еякуляції, тобто для виділення сперми. Він дає змогу імітувати умови піхви самки: відповідну температуру, тиск, стикання статевого члена з гладкою слизькою поверхнею. Для кожного виду плідників виготовляють вагіни, розміри яких відповідають розміру статевого члена самця. Проте схема і принцип будови штучних вагін для всіх видів тварин однакові.

Штучна вагіна складається з циліндра (корпуса), тонкостінної гумової камери, гумових кілець для фіксації камери на циліндрі, спермоприймача, ебонітового або пластмасового крана, гумового тримача спермоприймача (застосовується тільки у вагіні для бугая), поролонової еластичної накладки, призначеної для очищання статевого члена від забруднень. Для взяття сперми від бугая використовують три типи циліндрів:

1) виготовлений з товстої гуми (зразок 1942 р., довжина 50 см);

2) з алюмінію, кінець третини якого має балоноподібне потовщення;

3) так званий укорочений циліндр з гуми. Циліндр для барана виготовляють з ебоніту або пластмаси завдовжки 20 см, для жеребця — з алюмінію або оцинкованого заліза завдовжки 54 см, один кінець якого закінчується звуженою горловиною. На середині є ручка, за допомогою якої фіксується вагіна біля крижів підставної тварини.

Для кнура застосовують укорочений (на 9-24 см залежно від довжини статевого члена) гумовий циліндр вагіни для бугая або конструкції Полтавського інституту свинарства, виготовлений з оцинкованого заліза. У стінці кожного циліндра є патрубок з отвором, через який вливають теплу воду і нагнітають повітря.

Гумову камеру (трубку) виготовляють із спеціальної високоякісної «харчової» гуми: вона тонкостінна, довжина її трохи більша за розміри циліндра, а діаметр менший, що забезпечує добре натягування і закріплення її на циліндрі. Одна поверхня гуми гладенька, інша — шершава.

У вагінах для бугая використовують два типи спермоприймачів — повсякденного та одноразового користування. Для повсякденного застосовують двостінні скляні спермоприимачі, у міжстінний простір яких наливають теплу воду, що запобігає різкому охолодженню та ушкодженню сперміїв, а також одностінні скляні або пластмасові. Спермоприимачі одноразового використання виготовляють з тонкого поліетилену. їх застосовують в укороченій вагіні «європейського» зразіса (після взяття сперми ці спермоприимачі більше не використовують). Одностінні й одноразові спермоприимачі можна застосовувати при температурі повітря у манежі, де беруть сперму, не нижче 18-20 °С. У   штучній   вагіні  для  барана  спермоприймач   одно-   й  двостінний скляний.

Спермоприймач для жеребця — широкий тугий гумовий стакан, який накладають на горловину штучної вагіни. Для цієї мети можна використовувати одноразовий поліетиленовий спермоприймач штучної вагіни для бугая.

При взятті сперми на холоді в одностінні чи одноразові спермоприймачі на штучну вагіну надівають спеціальний ватний чохол.

Штучна вагіна для кнура має спеціальний спермоприймач, виготовлений з прозорої пластмаси або плексиглазу. Він складається з градуйованого стакана місткістю 400 мл, ковпака і пластмасового або гумового фільтра. При відсутності такого спермоприймача використовують звичайну скляну банку місткістю 0,5 л.

У процесі взяття сперми від плідників за допомогою штучної вагіни її треба правильно підготувати до використання. Нову вагіну правильно складають, перевіряючи цілісність і справність усіх її частин. Вимиті в розчині кальцинованої соди нові частини штучної вагіни споліскують у теплій воді і протирають чистим рушником.

Гумову камеру вивертають так, щоб гладка поверхня була повернута у просвіт вагіни, а шершава — назовні. Потім камеру вставляють усередину циліндра і рівномірно завертають її кінці на кінці циліндра. При правильно натягненій камері стінки не провисають і не утворюють складок та перекручень, просвіт вагіни однаковий по всій довжині повинен мати вигляд циліндра. Камеру не слід натягувати слабко або дуже сильно, оскільки це може призвести до гальмування рефлексу еякуляції і навіть травми слизової оболонки статевого члена. Ознакою сильно натягненої камери є лійкоподібне розширення на кінцях вагіни. Фіксують камеру на циліндрі за допомогою 2-4 притискних (фіксуючих) гумових кілець, надіваючи їх так, щоб вони прилягали шершавою поверхнею до камери.

Ебонітовий кран перевіряють на герметичність, вставляючи його у патрубок циліндра. Якщо при вдуванні повітря воно не виходить з вагіни, то кран придатний до роботи. У вагіні для баранакран вставляють не у патрубок циліндра, а в отвір гумової пробки, підігнаної до патрубка; у вагіні для жеребця отвір патрубка закривають, нагвинчуючи металеву пробку.

Складену вагіну використовують доти, поки гумова камера зберігає еластичність та пружність. При втраті цих властивостей гумову камеру замінюють на нову.

Зібрані штучні вагіни до або після їхнього використання миють теплим 2-3% -м розчином кальцинованої соди або 1-1,5 % -м розчином питної соди, використовуючи для цього йоржі, поролонові протирки або ватні тампони, захоплені корнцангом, споліскують водою і висушують або витирають чистим рушником

Після миття вагіну стерилізують (знезаражують). На практиці для цього найчастіше використовують автоклавування протягом 10-15 хв у дистильованій воді при 105°С і тиску 30-40 кПа. При відсутності автоклава вагіну знезаражують кип'ятінням у стерилізаторі протягом 20 хв у дистильованій воді. Як виняток допускається стерилізація 96% -м спиртом-ректифікатором (гумову камеру протирають ватним тампоном, змоченим спиртом; спирт швидко звітрюється і поверхня камери залишається сухою).

Спермоприймачі з кришками миють і знезаражують кип'ятінням або у сушильній шафі при 160-180°С 20-30 хв. Охолоджені до кімнатної температури спермоприймачі ополіскують один раз 70% -м розчином спирту, а потім 4-5 разів розчином хлориду натрію. У міжстінний простір знезараженого спермоприймача наливають теплу воду, яка після нагрівання стінок повинна мати відповідну температуру; для бугая — 30-35°С, для барана — 28-30°С. Одноразові спермоприймачі знезаражують опроміненням бактерицидними лампами.

Через патрубок знезараженої загіни за допомогою скляної лійки у міжстінний простір наливають теплу воду, температура якої 55-65 °С. У вагіну для барана наливають 150-180 мл води, для бугая — 350-500 мл, жеребця — 1,5-2,5 л, у вагіну для кнура з гумовим циліндром — 350-500 мл, а в вагіну конструкції Полтавського інституту свинарства — 1,2 л. Надлишок води у вагіні або її нестача може призвести до гальмування рефлексу еякуляції. Після обігрівання внутрішню поверхню вагіни змащують обертово рівномірно-поступальними рухами за допомогою стерильної (скляної, пластмасової чи ебонітової) палички. Для цього використовують чистий і простерилізований білий або жовтий вазелін. Крім того, для цього можна застосовувати розріджувач сперми для відповідного виду тварин. Один кінець вагіни, в який вставляють спермоприймач, залишають незмащеним на 3-5 см.

До обігрітої і змащеної вагіни приєднують спермоприймач. У вагіну для бугая зразка 1942 р. його вставляють у незмащений кінець і фіксують за допомогою гумового тримача, а в укорочену — одноразовий спермоприймач надівають зверху вагіни і закріплюють гумовим кільцем. Спермоприймач для барана вставляють у незмащений кінець вагіни і фіксують рукою, для жеребця надівають на звужений кінець вагіни, а для кнура приєднують до вагіни сполучною муфтою або куском гумової камери.

Після приєднання спермоприймача у міжстінний простір вагіни через кран нагнітають повітря (компресором або гумовою грушею) доти, поки стінки камери зімкнуться. Вважають, що повітря повинно створювати тиск на статевий член плідника в середньому 5,3-7,9 кПа. Проте необхідна кількість повітря у вагіні залежить від індивідуальних особливостей плідника, які технік повинен добре знати. Якщо немає компресора або груші, повітря вдувають у міжстінковий простір вагіни ротом. У вагіну для жеребця повітря не вдувають.

На вхідний отвір штучної вагіни з протилежного кінця спермоприймача за допомогою гумового кільця прикріплюють заздалегідь простерилізовану поролонову накладку з розрізом у центрі.

Перед взяттям сперми у вагіні знезараженим термометром вимірюють температуру, яка повинна становити 40-42°С. Відхилення температури регулюють доливанням або відливанням гарячої чи холодної води. Якщо температура нижче 40 °С, еякуляція гальмується, а якщо вище 42 °С, спермії гинуть.

Кожна операція при підготовці штучної вагіни має важливе значення. Так, при митті вагіни не допускається потрапляння у сперму механічних забруднень, залишків слизу, вазеліну тощо; погано продезинфікована вагіна може стати джерелом поширеннязаразних захворювань; якщо не забезпечена оптимальна темпе­ратура вагіни, це може призвести до подразнення холодочутливих рецепторів, а погано змащена вагіна викликає подразнення дотикових і болечутливих рецепторів статевого члена, гальмуючи рефлекс еякуляції; недостатній тиск у вагіні викликає подразнення барорецепторів, що також призводить до гальмівних процесів.

Як правило, сперму у вагіну беруть у манежі — просторій, спеціально обладнаній кімнаті, де встановлено станки для фіксації підставних тварин та спеціальні пристрої — чучела. Температура в ньому не повинна бути нижче 18 °С. Влітку за сприятливої погоди сперму беруть біля манежу під навісом. Згідно з розпорядком дня сперму беруть через 2 год після годівлі. Перед взяттям сперми у манежі, щоб запобігти її забрудненню, розбризкують воду за допомогою розпилювача та опромінюють приміщення бактерицидними лампами.

Незадовго до садки бугаїв, кнурів і жеребців купають або обливають під теплим душем, а якщо це зробити з якихось причин не можна, то плідників обов'язково чистять пилососом або щіткою. Препуцій плідника обмивають теплою водою в передманежному приміщенні, дезинфікують розчином фурациліну (1:5000) чи 1 % -м розчином риванолу, потім препуцій і черево витирають стерильним туалетним папером або чистим (індивідуального користування) лляним чи полотняним рушником. За передніми ногами бугая чибарана на мотузці підвішують чистий фартух, щоб запобігти потраплянню пилу, й мікроорганізмів у сперму з шерсті підставної тварини. Фартух виготовляють з клейонки або лляної тканини.

При взятті сперми від бугаїв підставними тваринами можуть бути корова, кастрат або будь-який плідник. Останнім часом при виконанні цієї операції використовують механічні чучела спеціальних конструкцій, застосовування яких має певні переваги: їх легше дезинфікувати, немає потреби у використанні цінних бугаїв як підставних тварин, молодих бугайців привчають до садки, застосовуючи чучела, ще з молодого віку. Сперму від баранів беруть «на вівцю», від жеребців — «на кобилу», фіксуючи її парувальною шлеєю, від кнурів — тільки з використанням чучела. Це пов'язано з довгою тривалістю рефлексу еякуляції кнура, а також з тим, що свиню як підставну тварину важко зафіксувати в станку. Чучело для кнурів — це контур свині, виготовлений з дерева або металевих труб відповідно діаметру дорослої свині. Використовують й інші моделі чучел, наприклад, виготовлені з гуми або гумолатексного матеріалу тощо. У задній частині чучела роблять гніздо, куди вставляють вагіну і фіксують її, вмонтовують електролампи для підігрівання вагіни та самого чучела. Зверху гніздо закривають відкидною кришкою і чучело обтягують шкурою забитої свині (бажано, щоб вона була у стані статевої охоти). Можна використовувати також будь-який синтетичний матеріал, тільки щоб він мав запах свині. Висоту чучела розраховують так, щоб воно було заввишки не більш як 45 см від підлоги.

Слід зазначити, що не всі кнури відразу роблять садку на чучело. Тому їх потрібно привчати поступово до чучела, щоб вироблявся умовний рефлекс. Іноді корисно створити умови для статевого збудження кнура на самку, яка знаходиться неподалік чучела: свиню проганяють біля кнура, впускають її у манеж, потім випускають з нього, після чого кнура проганяють за самкою в манеж і дають йому можливість зробити садку на чучело у підготовлену штучну вагіну. Якщо плідник відмовляється від садки на чучело, тойого спаровують із самкою у тому самому манежі, де розташоване чучело, а потім пробують узяти сперму «на чучело». Так повторюють доти, поки не виробляться умовні рефлекси робити садки на чучело. Перед садкою плідника витримують у манежі 1-2 хв для досягнення найвищого статевого збудження і виділення першої порції секретів придаткових статевих залоз, які промивають сечостатевий канал і не змішуються із спермою. Після стрибка плідника на підставну тварину (чучело) технік лівою рукою (лівша правою) гвинтоподібно відводить статевий член трохи вбік, а правою, тримаючи вагіну похило вгору спермоприймачем (під кутом 35-40° до горизонту), підставляє її до крижа підставної тварини так, щоб кран був розташований на рівні кореня хвоста. Відводячи статевий член бугая або барана лівою рукою вбік, одночасно (співрозмірно) правою спрямовують його в отвір штучної вагіни. Гвинтоподібне відведення статевого члена пальцями роблять тільки в ділянці препуція так, щоб не доторкнутися рукою до статевого члена бугая чи барана, інакше вони можуть виділити сперму. У жеребців, навпаки, дотикання до статевого члена можливе.

Якщо вагіна підставлена своєчасно, то після характерного різкого поштовху вперед бугай (баран) виділяє сперму одним імпульсом. Після поштовху вагіну не слід відривати від статевого члена відразу, бо сперма може виділитися поза нею. При зіскакуванні бугая з підставної тварини вагіну поступово опускають вниз за плідником, і як тільки він витягне статевий член з вагіни, її повертають спермоприймачем вниз, відкривають кран, щоб випустити повітря, після чого сперма стікає у спермоприймач. Спермориймач одноразового користування герметизують термічним способом за допомогою спеціального приладу і відокремлюють його частину з еякулятом.

Після взяття сперми її відразу передають у лабораторію для оцінки якості, а вагіну негайно миють.

Правила взяття сперми від баранів дещо інші. Якщо від бугая сперму беруть стоячи, то від барана технік сідає навшпиньки біля станка з зафіксованою вівцею.

Беручи сперму від жеребця, технік докладає деяких фізичних зусиль. Як тільки жеребець стрибне на кобилу, технік підходить до неї, правою рукою (за ручку) приставляє вагіну до її крижа, а лівою спрямовує статевий член в отвір. Після введення статевого члена у вагіну технік зусиллями обох рук (лівою притискує її до крижа кобили, а правою зверху) сильно натискує на спермоприймач. Тільки за таких умов можливе взяття сперми. Крім того, великі розміри статевого члена жеребця потребують випускання з вагіни частини повітря повертанням гайки напівоберта. Ознакою виділення сперми у жеребця є ритмічні скорочення м'язів біля кореня хвоста. Після закінчення садки і зіскакування з кобили жеребця вагіну знімають із його статевого члена.

Взяття сперми у кнура великих зусиль не потребує, якщо його привчили робити садки на чучело. Технікові тільки іноді доводиться обережно спрямовувати статевий член в отвір штучної вагіни. Ознакою еякуляції є припинення парувальних рухів, закручення хвоста вгору і ритмічне скорочення м'язів біля анального отвору (в нижній частині).

При відсутності фільтра у вагіні для жеребця або кнура, взяту сперму фільтрують крізь марлеву салфетку.

Взяття сперми за допомогою штучної вагіни від бугаїв, баранів та жеребців потребує певних навичок, вправності і швидкості. Вагіну треба підставляти своєчасно тоді, коли плідник стрибнув на підставну тварину. Якщо технік запізниться, то статеві рефлекси можуть затухнути, після чого доведеться повторно чекати нового стрибка плідника. При взятті сперми від плідників уважно стежать за їхньою поведінкою, щоб запобігти нещасним випадкам. Особлива обережність потрібна при роботі з бугаями.

Контрольні питання

1. В якому випадку одержують сперму шляхом масажу ампул сім'япроводів?

2. Дати визначення приладу штучна вагіна.

3. Яких тварин в якості підставних можна використовувати для одержання сперми від бугаїв-плідників?

4.  Яка мета переслідується при виконанні операції при змащуванні вагіни вазеліном?

5.  Вкажіть на оптимальний 'і'пск в штучній вагіні під час одержання сперми від плідників.

6. Охарактеризуйте методи знезараження штучних вагін.