План

1. Нормативні засади і посилання.
2. Організаційні форми та порядок відкриття пунктів (лабораторій) штучного осіменіння тварин.
3. Права і обов'язки техніка-завідуючого пунктом (лабораторією) штучного осіменіння тварин та персоналу.
4. Оцінка якості сперми.Технологія розморожування сперми
5. Контроль за результатами осіменіння
6. Облік і звітність.

Література

1. Л.7, с 224 – 253
2. Л. 1, с 118 - 133

1. Нормативні засади і посилання

1.Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин у господарствах на всій території України здійснюється на засадах Закону України "Про племінну справу у тваринництві" №1328-XIV від 21 грудня 1994 року.

1.2 Використовувана при цьому сперма повинна відповідати державним стандартам ДСТУ 35-35-97  "Сперма бугаїв нативна - технічні умови" і тимчасово  ГОСТ С PC P 26030-83 "Сперма быков замороженная - технические условия".

1.2.1 Використовувані при цьому матеріали, інструменти і біологічні середовища повинні відповідати вимогам чинних ТУУ 14057860. 001-98.

1.3. Ветеринарно – санітарні  правила роботи пунктів (лабораторій) по штучному осіменінню тварин повинні відповідати вимогам чинних інструкцій законодавства ветеринарної медицини.

1.4 Технічні умови та технологічний регламент виконання процедур зберігання, транспортування, деконсервації, оцінки, розбавлення і використання сперми плідників, а також методів і техніки осіменіння тварин та обліку їх результатів регламентуються цією чинною інструкцією.

1.4.1 Допускається використання в роботі закладів сфери відтворення та штучного осіменіння тварин, використання інших методичних посібників (рекомендацій, настанов, листівок, плакатів та ін.), якщо вони не суперечать чинній інструкції.

1.5 Пункти і лабораторії по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин на території України працюють під методичним керівництвом регіональних племінних підприємств на договірних засадах.

1.6 Відповідно до Закону України "Про племінну справу в тваринництві" (ст. 19) та згідно постанови Президії Української академії аграрних наук від 20 липня 2000 року на базі Харківського біотехнологічного центру УААН створено науково-контрольну лабораторію метрології і стандартизації виробництва, зберігання, реалізації та застосування у сфері селекції і відтворення генетичних ресурсів нових технологій, біологічних середовищ, інструментів, обладнання і матеріалів.

1.6.1 До компетенції науково-контрольної лабораторії входить створення та погодження відповідних Державних стандартів, технічних умов і іншої нормативної документації і контроль їх виконання фізичними та юридичними особами, зайнятими в сфері виробництва засобів селекції та відтворення.

2. Організаційні форми та порядок відкриття пунктів (лабораторій) штучної о осіменіння тварин

2.1  В господарствах України  застосовуються   стаціонарна, маршрутно-кільцева міжгосподарська і внутрішньогосподарська організаційні форми осіменіння корів і телиць.

2.1.1 Стаціонарна форма широко практикується в окремих сільськогосподарських підприємствах з високою концентрацією поголів'я. Технік штучного осіменіння тварин є в штатному розкладі підприємства.

2.1.2 Маршрутно-кільцева міжгосподарська форма застосовується для забезпечення робіт в декількох господарства. Осіменіння тварин забезпечують висококваліфіковані спеціалісти за графіком.

2.1.3 Внутрішньогосподарська маршрутна форма використовується в господарствах з декількома фермами, в господарствах з різними організаційними та майновими формами. Осіменіння тварин забезпечується при цьому як в стаціонарних умовах окремої ферми, так і за встановленим маршрутом в місцях утримання тварин.

2.2 Пункти (лабораторії) штучного осіменіння - це спеціальний заклад для проведення робіт по відтворенню стада.

2.2.1 Пункти (лабораторії) будують за типовими (№807-6) або індивідуальними проектами. Допускається організація пунктів в переобладнаних приміщеннях, які відповідають встановленим ветеринарно-санітарним нормам, їх обладнують електричним освітленням, опаленням, водопроводом, бактерицидними лампами і дезбар'єром.

2.2.2     В господарствах   пункти   розміщують   на   шляху   скотопрогінних доріг, безпосереднь біля тваринницьких приміщень або пунктом з'єднуються декілька приміщень. При осіменінні тварин на пасовищах для кожного стада обладнують пересувний пункт. Пункти (лабораторії) для осіменіння корів і телиць фермерських та індивідуальних господарств будують окремо від ферм громадської худоби в зручному місці населеного пункту згідно СНІП.

2.2.3     Пункт включає лабораторну і мийну кімнати, манеж, підсобне приміщення, стійлове приміщення для утримання маток, комору і вхідний тамбур. В лабораторії крім того слід мати приміщення для зооветперсоналу, де розміщують картотеку, бібліотеку та іншу документацію, столи для зоотехніка, лікаря-гінеколога та іншого персоналу.

2.2.4 Лабораторну  кімнату розміщують у найсвітлішій і найтеплішій кімнаті площею 5-8 м. Підлогу викладають метлахською плиткою, а стіни облицьовують плиткою чи фарбують білою масляною фарбою, її устатковують приладами та інструментами для збереження, розморожування і оцінки сперми; в ній проводять підготовку інструментів і сперми для штучного осіменіння самок. Тут же розміщують робочий стіл.

2.2.5 Мийну кімнату оснащують дистилятором, газовою або електричною плитками, стерилізатором, сушильною шафою, вмивальником, емальованим посудом. В ній миють і стерилізують інструменти, посуд та перуть спецодяг.

2.2.6. В манежі встановлюють фіксаційний станок для штучного осіменіння і дослідження тварин, вмивальник та дезбар'єр.

2.3. Дозвіл на відкриття пункту надають разом з "Паспортом пункту (лабораторії) штучного осіменіння корів і телиць", який видає Державна адміністрація району на основі акту кваліфікаційної комісії, до складу якої входять головний зоотехнік району, головний державний інспектор ветеринарної медицини району, спеціаліст племпідприємства та господарства.

3. Права і обов'язки техніка-завідуючого пунктом (лабораторією) штучного осіменіння тварин та персоналу

3.1 Техніками штучного осіменіння можуть працювати зоотехніки та спеціалісти ветеринарної медицини і особи, які пройшли спеціальну підготовку і мають відповідне посвідчення (дозвіл). Вони працюють під безпосереднім керівництвом зооветспеціалістів господарства і проходять щорічну переатестацію. Призначення і звільнення з роботи вирішує керівник господарства або установи, при якій створений пункт (лабораторія) відповідно до законодавства.

3.2 Технік і персонал зобов'язані:

• проходити медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки щорічно;

• виконувати діючу інструкцію по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин;

• утримувати в чистоті приміщення, обладнання і не менше трьох разів на місяць проводити дезинфекцію приміщень;

• особисто приймати замовлену сперму, забезпечувати її належне збереження і використання за селекційним планом;

• контролювати надійну роботу кріогенної техніки, рівень азоту в посудині Д'юара та двічі на рік дезінфікувати її;

• визначати під мікроскопом рухливість сперміїв при одержанні сперми з племпідприємства і перед осіменінням самиць відповідно Державним стандартам;

• в конфліктних випадках приймати участь у  комісійних дослідженнях якості сперми;

• особисто готувати інструменти, розчини і прилади до роботи;

• організовувати і приймати участь у виявленні тварин з ознаками охоти;

• своєчасно осіменяти тільки клінічне здорових тварин, самостійно вирішувати питання щодо часу, кратності та способу їх осіменіння; приймати участь у роботі, пов'язаній зі стимуляцією статевої функції, діагностикою тільності та оприбуткуванням телят;

• дотримуватись плану закріплення та ведення обліку результатів досліджень на вагітність, запуску та отелення тварин, а також контролювати стан відтворення стада за допомогою календаря техніка або стенду контролю фізіологічного стану самиць;

• подавати заявки на придбання сперми, інструментів, обладнання
та реактивів;

• щомісячно звітувати перед керівництвом господарства, установи і племпідприємства про роботу за встановленими формами;

• подавати спеціалістам ветеринарної медицини господарства або установи списки корів, які підлягають обстеженню на вагітність чи виявлення стану здоров'я їх репродуктивних органів;

• постійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації, впроваджувати досягнення науки та передового досвіду.

3.3. Технік штучного осіменіння має право:

• давати вказівки працівникам ферми про виявлення корів в охоті;

• самостійно приймати рішення про час, місце, кратність та спосіб осіменіння самиць;

• приймати участь у вирішенні питань щодо поліпшення відтворення стада;

۰на одержання спецодягу (халат, ковпак, фартух, гумові чоботи, рукавиці) згідно з нормативами;

• одержувати додаткову оплату за високі показники праці.

4. Оцінки якості сперми. Технологія розморожування сперми

4.1 На пункт чи в лабораторію повинна поступати тільки якісна сперма і відповідати вимогам ДСТУ 35.35-97 та ГОСТ 26030-83. Тут її оцінюють за рухливістю; а при необхідності визначають виживаність в годинах при 38°С і кількість сперміїв з прямолінійним поступальним рухом (ППР) в дозі.

Сперма, що зберігається при +2-4°С, в першу добу повинна мати рухливість не нижче 8, а через 3 доби - не нижче 7 балів. Кількість сперміїв у дозі - не менш 20 млн.

Розморожена сперма, незалежно від технології її заморожування, повинна мати такі показники:

• рухливість сперміїв не нижче 4 балів;

• кількість сперміїв в дозі ППР - не менш 15 млн.;

• виживаність сперміїв у водяному термостаті при 38±0,5° С - не менше 5-ти годин.

Сперму високоцінних бугаїв-покращувачів допускають до  використання з кількістю ППР сперміїв в дозі не менш 10 млн.

4.2 Рухливість сперміїв визначають під мікроскопом з підігрівальним столиком (+38°С) на препараті "роздавлена крапля", при збільшенні в 140-200 разів.

4.3 Виживаність сперміїв визначається проміжком часу, вираженим в годинах, протягом якого спермії зберігають ППР в процесі їх інкубування при + 38°С. Його визначають за показником рухливості сперміїв безпосередньо після розморожування сперми і через кожну годину її інкубування при температурі 38 ± 0,5°С. Придатною для використання є сперма з рухливістю сперміїв після розморожування не менш 4 балів, а після 5-ти годинного інкубування - не нижче 0,5 балів.

Робота зі спермою плідників в пунктах і лабораторіях.

На пунктах застосовують два методи зберігання сперми бугаїв: короткочасне при температурі 2-4°С і тривале - в замороженому стані при температурі 79...-196°.

2.1 Зберігання сперми при температурі 2-4°С. Розріджену ГЦЖ середовищем, розфасовану у скляні флакони або в полімерні ампули (рис.1) і охолоджену до 2-4°С сперму на пунктах зберігають у термосах з льодом або в побутовому холодильнику. Термос повинен бути заповнений не менш як на 1/3 об'єму льодом. Флакони чи ампули зі спермою упаковують у вату шаром 2-4 см або поролон, вкладають в поліетиленові мішечки і кладуть на лід або обкладають ним з усіх боків. По мірі розтавання льоду воду з термосу зливають.

В побутовому холодильнику флакони зі спермою вміщують в посудину з охолодженою до 2 – 4°С водою і ставлять на середню полицю.

Використовують сперму протягом трьох діб при рухливості сперміїв не менш 7 балів.

В процесі зберігання не допускати замерзання сперми та підвищення її температури вище + 4°С.

На кожному флаконі зі спермою повинна бути етикетка, на якій вказані кличка і/або номер бугая і дата взяття сперми.

2.2 Зберігання глибокозамороженої сперми.

2.2.1 Сперму заморожують у різних упаковках,   зберігають у тубах, полімерних стаканчиках або контейнерах, які розміщують у посудинах Д'юара, заповнених рідким азотом або в камері кріогенного агрегату. Ємності зі спермою фіксують металевими стержнями або капроновими нитками у спеціальних гніздах на горловині посудини. До стержня прикріплюють етикетку з кличкою та номером бугая, датою взяття сперми і кількістю доз.

Для зберігання замороженої сперми на пунктах штучного осіменіння використовують посудини Д'юара марок Харків-34, СДС-30-2 та інші, в яких регулярно контролюють рівень рідкого азоту металевим, дерев'яним або полімерним щупом, на нижньому кінці якого наносять 5 рисок через 5 см і не допускають зниження його нижче 1/3 об'єму посудини. При маршрутно-кільцевій або внутрішньогосподарській формі організації

штучного осіменіння та осіменінні тварин приватного сектору, для транспортування сперми використовують посудини Д'юара малого об'єму Харків-5, СДС-5, КВС-4 та інші. Дозаправляння рідким азотом цих посудин проводять щоденно.

2.2.2 Сперму бугаїв також можна зберігати при температурі -79° в сухому льоді та при -100...-120° в кріогенному агрегаті. У цих випадках необхідно дотримуватись інструкції по експлуатації цих агрегатів.

2.3 Розміщення обладнання. Посудину Д'юара зі спермою розміщують в лабораторії на відстані не ближче 1 м від опалювальних пристроїв. Кріогенний агрегат заправляють сухим льодом згідно інструкції і тримають увесь час включеним в електромережу. Поряд з посудиною Д'юара на робочому столі розміщують термостат біологічний, стерильну підставку для інструментів і пінцети: анатомічний 25-30 см та короткий, скальпель, шприц ветеринарний, шприц-катетер або катетер полістироловий з ампулою, стерильні скляні палички, рушник, мікроскоп з підігрівальним столиком, предметним І покривним скельцями, ампули із розчином цитрату натрію по 1 мл, мірні скляні піпетки, а при візо-цервікальному способі осіменіння - 4 пронумерованих банки з притертими кришками ємністю по 100 мл №1,3,4 - для 2,9% розчину натрію лимонно кислого або 0,9% натрію хлористого і №2 для 70° розчину спирту, дві банки для стерильних марлевих серветок і напіввологих тампонів, змочених 96° спиртом. На столику мікроскопу утримують пристрій для неушкоджуючої оцінки сперми у закритій облицьованій гранулі.

Забороняється зберігати медикаменти та дезінфікуючі речовини, що не використовуються на пункті.

5. Контроль за результатами осіменіння

Для контролю своєчасного осіменіння корів після отелення, організації піклувально-профілактичних заходів і планування отелів всіх самиць ділять на тільних і нетільних. Тільних корів умовно ділять на групи в залежності від строків тільності, а нетільних - на неосімененних протягом 60 днів після отелення і осімененних (до 60 днів після осіменіння і понад 2 місяці після осіменіння, яких потрібно перевірити на тільність), а також неплідних через різні захворювання, які потребують спеціального обстеження і лікування. Технік веде календар техніка.

Календар техніка штучного осіменіння має вигляд прямокутника з брезенту або клейонки розміром 100x 55 см з нашитими на ньому 32 кишенями розміром 12x12 см. На кишенях наносять числа місяця від 1 до 31, а на 32 кишені пишуть "ветлікарю".

Щодня ввечері технік записує в облікову карту корови дату отелення та дані про приплід і кладе її в кишеню календаря з датою, коли корова повинна прийти в охоту (через 18 днів після отелення). Якщо корова цього дня не прийшла в охоту, то її картку перекладають в наступну кишеню і так роблять протягом 10 днів, а потім картку кладуть у кишеню з написом "ветлікарю". Ветлікар повинен дослідити тварину, встановити причини, що гальмують охоту, провести відповідне лікування. Картки корів з післяродовими ускладненнями також кладуть у кишеню №32.

В тому випадку, коли корову осіменяли в першу охоту після отелення, в картці роблять запис і розміщують її у відповідну кишеню календаря (через 18 днів від дати осіменіння), яку протягом 10 днів переставляють, слідкуючи за коровою, щоб не пропустити наступної охоти. Якщо за цей час самиця не проявила охоти, то її вважають умовно щільною, а карточку переносять в спеціальну картотеку.Через 1,5-2 місяці після останнього осіменіння корів і телиць обов'язково перевіряють на тільність і вносять відповідні записи в картку і журнал осіменіння і отелення тварин.

Стенд фізіологічного стану корів виготовляють з фанери розміром 150x120 см. на якому по горизонталі роблять такі графи:

• прізвище доярки, кількість корів у групі, із них тільні - графа білого кольору, після отелення - синього, після осіменіння - жовтого, не приходять в охоту - зеленого, перегулюють - фіолетового, хворі - темного, та графа одержано телят з початку року. По вертикалі в першій графі записують прізвище доярки і заповнюють всі графи стенду, відповідними жетонами, які виготовляють з щільного паперу овальної форми діаметром 3-4 їм, на жетоні записують кличку і номер корови, дату отелення і осіменіння. Жетони, за лелію від стану тварини, вивішують на відповідних графах.

6. Облік і звітність в роботі пунктів і лабораторій

1.Технік веде облік осіменіння корів і телиць в журналі відповідної форми. Він записує дати останнього отелення і осіменіння за минулий рік, реєструє дати осіменіння, результати досліджень на вагітність, дати отелення самиць, дані про приплід та ін. В цьому журналі передбачені форми для щомісячного контролю за результатами осіменіння, які технік використовує для звіту про роботу.

2.Технік реєструє маток після осіменіння на зворотному боці ордера і звітує ним про використання одержаної сперми.

3.Журнал і ордери зберігаються в господарстві не менш трьох років.

4.Технік звітує перед керівником господарства, установи та племпідприємством.

Особливості організації і технології штучного осіменіння тварин в фермерських господарствах та в населених пунктах

1.   Для осіменіння корів і телиць приватного сектору слід мати пункт штучного осіменіння. Як  правило,  його розміщують вдалині  від проїзних  шляхів,  ветеринарних лікарень, ринків та інших місць скупчення людей.

2.   Технік знаходиться в штаті працівників установи, яка відкрила лабораторію або пункт за договором або на правах приватного підприємництва, одержавши на це відповідний дозвіл.  Він забезпечується транспортом (підвода, велосипед, мотоцикл або автомобіль), який оснащений портативною лабораторією (сумкою) з необхідними інструментами для осіменіння тварин.

Зберігання сперми забезпечується на пункті або в інших приміщеннях. Для доставки сперми до місця утримування худоби повинна бути переносна посудина Д'юара малої ємності, (СДС-5, Харків-5), пенал, в яких доставляють сперму до місця утримання тварин та термос з льодом.

3.Осіменіння тварин спеціаліст проводить на пункті або в місцях утримання самиць в індивідуальних і фермерських господарствах за попередніми замовленнями або встановленим маршрутом.

4.Контроль   за  дотриманням  ветеринарно-санітарних правил роботи цього закладу здійснює державна служба ветеринарної медицини району, племпідприємства.

 5.Підготовку і переатестацію техніків індивідуальних і фермерських господарств щорічно проводить племпідприємство або інша установа, що має право на проведення цих робіт.

6.Технік штучного  осіменіння  тварин  приватного  сектору призначається  і звільнюється керівником підприємства, при якому функціонує пункт, за погодженням з племпідприємством і селищною радою.

Особливості організації штучного осіменіння в м'ясному скотарстві.

1.Організація штучного осіменіння корів і телиць в м'ясному скотарстві значно відрізняється від такого в молочному. М'ясних тварин утримують великими групами і безприв'язно. Осіменіння тварин проводять в основному сезонно і, найчастіше, в літній період. Ферми, як правило, розміщують на великих відстанях, при великому навантаженні поголів'я на скотаря. За цих умов тварини знеособлюються, стають мало прирученими, що утруднює   вибір   їх   в   охоті   та   своєчасне   осіменіння.   У   корів   м'ясного   напрямку продуктивності, внаслідок підсосного утримання телят, часто затримується прояв статевих циклів після отелення або стадія збудження статевого циклу протікає в тихій формі, що також потребує більшої уваги при виявленні тварин для осіменіння.

2.При організації робіт по відтворенню стада, корів розміщують залежно від їх фізіологічного стану і комплектують однорідні за величиною групи з урахуванням строків отелення.

3. В  м'ясному скотарстві  організують  штучне або  контрольоване  природне осіменіння самиць за селекційним планом.

4.Тварин в охоті визначають за рефлексом нерухомості шляхом спостереження за ними під час випасання або утримання на майданчиках за допомогою бугаїв-пробників, маркерів  чи  бугайців  віком   8-12  місяців  за  номерами  на ошийниках  чи  на  великих пластмасових бірках. Для цього тварин підганяють до пункту, заганяють у карду (загін), виділяють з них з ознаками статевого збудження, а решту тварин відганяють на пасовище.
Пастух заганяє відібрану в охоті самицю через розкол в станок, закріплює її фіксатором, обробляє зовнішні статеві органи, фіксує хвіст і накладає поперечну скобу на спину корови, а технік осіменяє її. Осіменіння проводять при виявленні охоти і повторюють через 10-12 годин.

5.Природне парування корів і телиць допускається у товарних господарствах. При вільному паруванні використовують лише племінних бугаїв. Навантаження на бугая складає 40-50 маток на рік, а при ручному 60-80 голів. Бугаї перебувають під ветеринарним контролем. Оптимальним навантаженням на плідника є 3-4 самиці на тиждень.

6.В м'ясному скотарстві необхідно застосовувати біотехнологічні способи стимуляції статевої функції самиць та синхронізації охоти для одержання приплоду в заплановані строки, використовуючи гонадотропні препарати та простагландини згідно інструкції по їх застосуванню.

Додатки

Обладнання і матеріали для пункту (лабораторії) штучного осіменіння сільськогосподарських тварин