План

1. Причини патологічних родів.
2. Акушерське дослідження, план акушерського дослідження.
3. Слабкі перейми і потуги.
4. Бурхливі перейми і потуги.
5. Сухі пологи.
6. Звуження вульви, переддвер'я піхви і піхви.
7. Новоутворення і кісти переддвер'я піхви і піхви.
8. Неповне розкриття шийки матки.
9. Спазм шийки матки.
10. Вузькість таза.
11. Крупнопліддя (перерозвиненість плода).

Література

1. Л. 1, с. 200 – 213, 207 – 214
2. Л. 6, с. 215 – 230, 191 - 214

1. Причини патологічних родів.

Патологічні роди (partus anormalis), або дистонії — це аномалії пологової діяльності, які характеризуються порушенням, подовженням або відсутністю однієї з стадій пологів.

За Д. Д. Логвіновим розрізняють 4 головні види патологічних родів. 

1. Порушення динаміки пологової діяльності, тобто розлади функціо­нального порядку.

2. Невідповідність об'єму плода до об'єму пологових шляхів.

3. Порушення взаємовідношення між плодом і пологовими шляхами — це перш за все порушення анатомо-топографічного характеру. До них відносять неправильні позиції, положення і членорозміщення плода.

4. Виродки, що зумовлюють збільшення діаметра плода.

Зустрічаються також поєднання аномалій пологової діяльності. Запропоновані інші класифікації патологічних родів. Так, наприкі J. Derivaux et F. Ectors, розрізняють дистоції материнського походження, дистоції плодового походження та дистоції, викликані порушеннями і передлоги і позиції плода.

Найчастіше патологічні пологи бувають у корів. Порушення стадії виведення плода складають 2-7 % від загального числа отелень і завдають значних збитків (втрата приплоду, молочної продуктивності, а іноді й самої роділлі). М'ясо, отримане від вимушено забитої тварини при патологічних пологах звичайно має низьку якість. Рідше патологічні пологи реєструються у кіз та овець, ще менше — у кобил і свиней. У собак частість дистоцій варіює у залежності від породи: досить рідко зустрічається у великих порід та дворняг і частіше в маленьких порід собак, особливо у тих, які мають коротку морду і широку голову (пекінес бульдог, боксер). Дистоції більш розповсюджені у тварин, які народжують вперше, ніж у тих, які мають повторні роди.

У корів частіше бувають патологічні роди при першому отеленні і при народженні бичка. Чим більша маса плода, тим важче отелення (маса плоди залежить від маси бугая-плідника). Телята після тяжких родів частіше ги­нуть і в подальшому більше хворіють, потребують більше уваги і догляду; краще виживають телята у корів з 3-м і наступними отеленнями.

 Після важких родів знижується репродуктивна здатність корови: на 8,3 % частіше спостерігається відсутність повторної статевої охоти після першого непродуктивного осіменіння, на 9,7 і 11,6 % вищим є число і продуктивних першого і другого осіменінь, на 6,8 днів зростає інтервал між першим і другим осіменінням. Молочна продуктивність за 305 днів лактації після народження мертвого плода знижується на 192 кг (Hott К., Disti 0., 1994).

Причини дистоцій можна класифікувати таким чином:

— стрес;

— механічні перешкоди для просування плода (вузький таз, дефор­мація таза внаслідок травми, гіперфункції паращитовидної залози, крижово-здухвинного анкілозу, кісткових розростань при гіпервітамінозі Л; крупноплідність, новоутворення, неправильні положення плода);

— патологія вагітності, при якій порушується функція фетоплацентарної системи і розвиваються гормональний дисбаланс до родів або розлади нейрогуморальних механізмів, які регулюють процес родів;

— патологічні зміни матки вродженого і набутого характеру;

— ендокринні захворювання, порушення обміну речовин, хвороби нервової системи (мієліт).

2. Акушерське дослідження, план акушерського дослідження

Допомога породіллям вимагає від акушера фізичного і нервового напруження, важка робота може тривати декілька годин.

При цьому необхідно дотримуватися правил особистої гігієни та техніки безпеки при роботі з тваринами.

Перед наданням допомоги слід підготувати акушерський інструмент, медикаменти, матеріали. Інструменти необхідно заздалегідь прокип’ятити  у 2% розчині натрію бікарбонату 30 хв  і тримати його в стерильних умовах. Під час використання інструменту  він повинен знаходитися в дезінфікуючих розчинах. Для цього використовують 3% розчин карболової кислоти або лізолу. Крім того, треба мати в достатній кількості теплу воду(кип’ячену ), рідке мило, стерильну кружку Есмарха, чистий рушник і простирадло 5 – 6  м завдовжки, міцну вірьовку для фіксації тварини і велику кількість чистої соломи для підстилки.

Акушер повинен користуватися спеціальним одягом: безрукавка, брезентові штани, гумові чоботи і поверх одягу – чистий халат, а потім довгий фартух з непроникної матерії.

Нігті коротко обстригають, руки миють теплою водою з милом і обтирають спртом, чистим або з таніном (3 г таніну на 100 мл спирту). При наявності пошкоджень на шкірі рук ці місця змазують настойкою йоду і вкривають колодієм. Щоб запобігти мацерації шкіри рук і проникненню в неї інфекції з родового каналу, в шкіру руки по всій оголеній поверхні втирають 10 % іхтіолову або саліцилову мазь.

План акушерського дослідження. Допомога тварині базується на :

1.     Правильності діагнозу;

2.     Своєчсного втручання;

3.     Вибору відповідного методу допомоги породіллі, вмілого і швидкого застосування його.

Акушерське дослідження включає: анамнез, клінічне дослідження породіллі та акушерський діагноз.

Анамнез має бути коротким і висвітлювати такі питання:

1.     Вік тварині і скільки в неї родів;

2.     Час і характер останніх родів;

3.     Умови годівлі, утримання та рівень молочної продуктивності тварини;

4.     Чи в строк почалися останні роди (немає недоношування або переношування);

5.     Коли почалися роди, яким був перебіг їх і чи відійшли плодові води;

6.     Хто, коли і яку акушерську допомогу подав тварині.

Клінічне дослідження породіллі.

Вклює визначення загального стану тварини на даний момент: вгодованість, положення тіла в просторі(стояче чи лежаче), стан дихання і роботи серця. Важливо також відзначити наявність або відсутність родових потуг.

Після цього оглядають стан зовнішніх статевих органів і вим'я: відмічають ступінь збільшення і серозного набрякання вульви та аналогічні зміни у вим'ї.

Після зовнішнього огляду розпочинають внутрішнє дослідження стану родових шляхів і плода, для чого заздалегідь підготовлену руку обережно вводять в піхву і визначають її прохідність.

При подальшому дослідженні визначають стан плода:

1.     Розмір тіла плода відносно тіла матері;

2.     Живий чи мертвий плід;

3.     Предлежання і положення плода;

4.     Позицію плода;

5.     Членорозміщення плода;

Далі визначають живий чи мертвий плід, якщо плід живий, всі заходи акушерської допомоги спрямовуються так, щоб не зашкодити плоду. Якщо плід  мертвий то акушерська допомога спрямовується на врятування життя матері. На практиці застосовують такі способи визначення ознак життя чи смерті плода. У великих тварин дуже добре відчутні рухи плода які помітні візуально коливанням стінок черева. При утруднених родах і защемлені плода в родовому каналі, стан його пригнічений він не активний, для того, щоб визначити стан плода  йому можна ввести палець в рот і посмикати за язик, якщо плід живий то в нього проявиться рефлекс смоктання. Також можна натискати на очні яблука, якщо плід живий очі почнуть рухатися. При задньому передлежанні можна ввести палець в анальний отвір, у живого плода він почне стискатися.

3. Слабкі перейми і потуги

Слабкі перейми і потуги або слабкість родових сил (dolores debilis s. hypodynamia uteri) — це короткочасні малоінтенсивні скорочення матки і черевного преса з тривалими паузами між ними. Інколи така пологова діяльність проходить ледве видимо.

Серед аномалій пологової діяльності вищеназвані зустрічаються най­частіше. У кішок, що народжують вперше, відсутність родової діяль­ності можна очікувати у віці старше 5 років, а у кішок, які уже мали роди, у віці старше 8 років.

Причини: за походженням розрізняють первинну і вторинну слабкість перейм і потуг.

Первинна — реєструється часто у сук, свиней і корів; розвивається з початку пологів з причин виснаження, мінерального голодування (гіпо-кальційемія), остеомаляції, залежування вагітних, авітамінозів, ожирін­ня, гіподинамії, токсикозу вагітності, фетоплацентарної недостатності. При цьому міометрій або перероджується або перерозтягується (форму­вання великих плодів, значна кількість плодів у багатоплідних тварин, водянка плода) і втрачає тонус. Слабкість пологової діяльності є резуль­татом переношеної щінності і розвитку всього одного плода, особливо у собак таких порід як чау-чау, бультер'єр, ретрівер (пологи розпочина­ються через 70-80 днів, вже після смерті плода). Такі випадки поясню­ють порушеннями розвитку гіпофіза плода.

Вторинна — після тривалих нормальних або бурхливих перейм і по­туг з причини непрохідності пологових шляхів, а також фізичного перенапруження і загальної втоми роділлі. Інколи слабкість перейм і потуг є результатом розриву матки або бурхливих потуг, які виникають по причині скручування матки, спазму шийки матки і т. п.

Клінічні ознаки: на фоні добре виражених передвісників пологів за­тягується стадія виведення плода, стадії родів проявляються слабо. ІІри акушерському дослідженні знаходять добре відкриту шийку матки, ослизлені пологові шляхи, що не мають патологічних змін, але плодові оболонки цілі і плід не підходить до шийки матки. Зустрічається асоці­ація слабкої пологової діяльності і неповного відкриття цервікального каналу.

Якщо слабкі перейми і потуги є наслідком бурхливої пологової діяль­ності, то вони можуть викликати відшарування плаценти і смерть плода. Через відкриту шийку матки може проникати інфекція, яка приводить до гнильного розкладу і емфіземи плода. У дрібних тварин важке виве­дення першого плода може втомити роділлю настільки, що пологова діяльність ослабне і припиняється. Наслідком слабкої пологової діяльності часто буває затримка посліду, інколи — виворіт матки.

Допомога: до неї приступають тільки після детального акушерського дослідження і встановлення дійсної причини слабкості перейм і потуг.

Якщо її походження вторинне, то треба обов'язково усунути причину, що порушує перебіг пологів.

Після визначення правильного розміщення плода розширюють канал шийки матки, зрошують пологові шляхи і плід ослизлими розчинами, проводять масаж матки через пряму кишку, піхву або через черевні стінки. Корові вводять 50-60 ОД, свині — 20-30 ОД, суці — 5-10 ОД окситоцину і підтягують потихеньку плід, який вклинився у тазову по­рожнину. Кобилі окситоцин краще ін'єктувати внутрішньовенно віл фізрозчину протягом 30-60 хв. у дозі 30-60 ОД. Повторюють ін'єкції через кожні 30-60 хв. У свиней і сук ін'єкції окситоцину повторюють після народження кожного плода.

Схеми стимуляції пологової діяльності:

1. Глюкозо-кальцієво-вітамінна підготовка (5 - 20 % розчин глюкози з розрахунку 10-3 мл на 1 кг і 10 % розчин кальцію глюконату  або кальцію хлориду (борглюконату), з розрахунку 0,4-0,5 мл на 1 кг маси тіла тварини -+- вітаміни А, В1,В2,В6 і аскорбінова кислота), а потім в/в, в/м або п/ш — окситоцин

2. Естрофан в/в корові 2 мл, кобилі 1 мл в 500 мл 5 %-ного розчину глюкози. Свиноматці естрофан впорскують внутрішньом'язово у дозі 0,7 мл.

3. Синестрол 2 мл 1 % олійного розчину в/м, (фолікулін 8 - 10 мл/100 кг 0,1 % розчину), а через 1-2 год — ін'єкції окситоцину. У схеми можна вводити АТФ 1 %  розчин 1 мл суці, 5 мл корові в/м.

Але частіше для витягування плода, який вклинився у пологові шля­хи, застосовують фізичні зусилля. Для цього у період, коли виявляються перейми і потуги, витягують плід дуже повільно і плавно, враховуючи форму осі таза і використовуючи силу 2-3 чоловік.

При вторинній слабкості перейм і потуг теж призначають окситоцин і якщо жоден плід не вийшов і навіть не ввійшов у тазову порожнину через 2-3 год, виконують кесарів розтин. У випадку затяжних пологів і можливих пошкоджень матки, смерті плода і інфікування порожнини матки у сук і кішок краще всього зробити гістеректомію.

4. Бурхливі перейми і потуги

Бурхливі перейми і потуги (hyperkinesis uteri s. hyperdynamia uteri) — це тривалі сильні скорочення міометрію і скелетної мускулатури з корот­кими паузами між ними.

Причини: непрохідність пологових шляхів для плода (сухі пологи, крупноплідність, неправильне розміщення плода, виродки, вузькість пологових шляхів, неповне розкриття шийки матки), а також призна­чення деяких медикаментів. Частіше зустрічається у збудливих, нерво­вих породіль.

Клінічні ознаки: спостерігаються тривалі, болісні перейми і потуги. що супроводжуються стогоном, випинанням стінки піхви, прямої кишки і промежини, дефекацією і сечовипусканням. Після тривалого напру­ження м'язи розслабляються, потуги припиняються. При бурхливих переймах і потугах відбувається здавлювання судин, розлади кровообі­гу плаценти і загибель плода.

Можливий розрив матки, ознакою чого є різке гальмування родової діяльності. Бурхливі перейми і потуги при нормальному розміщенні плода інколи закінчуються виворотом матки.

Допомога: проводка протягом 15-20 хв., після чого роділлю ставлять на поміст з нахилом до грудних кінцівок, щоб плід відійшов від шийки матки (припинення рефлекторного виділення окситоцину). Для розслаб­лення шийки матки і матки зрошують стінки піхви і шийку матки теплою (45 °С) водою. Проводять низьку сакральну анестезію, призначають токолітики, наприклад ханегіф у дозі для корови 10 мл, для собаки 0,2-1 мл, для кішки 0,2 мл. У разі необхідності зняти дію ханегіфу застосовують окситоцин. Використовують також атропін, спазмолітики і анальгетнки (папаверину гідрохлорид, но-шпа, утерусрелаксант), заспокійливі, хло­ралгідрат. Заливають всередину корові 2 пляшки горілки. Виправляють положення плода і витягують його.

5.Сухі пологи (partus siccus)

Причини:  передчасний розрив плодового міхура, маловоддя, усі при­чини патологічних пологів, при яких затримується виведення плода, тривала родопоміч при неправильному розміщенні плода.

Ознаки: затримка пологів, набряклість і липкість слизової оболонки пологових шляхів. При цьому шкіра плода сухувата, а шийка матки відкрита не повністю.

Допомога: ослизлення пологових шляхів і шкіри плода олією, вазе­ліновим маслом або відваром льону, вівса, крохмалу. Краще не застосовувати в таких випадках, мило, тому що воно має подразнюючу дію. При виразній сухості і набряці слизової оболонки пологових шляхів, втраті її еластичності, доцільно виконати кесарів розтин.

6. Звуження вульви, переддвер'я піхви і піхви

Звуження вульви, переддвер'я піхви і піхви (stenosis vulvae, vestibuli, vaginae) — це недостатність просвіту вульви або піхви для виведення нормально розвиненого плода.

Причини можуть бути вродженими: інфантилізм, гіпертрофія сечово­го клапана і набутими: рубцеві стягування внаслідок травми або гнійно-некротичного запалення, недостатня підготовка до пологів (передчасні пологи, функціональні розлади фетоплацентарної системи і зниження продукції релаксину яєчниками).

Клінічні ознаки: із статевої щілини виступають лише копитця (іноді кінчик носа). Голова не може ввійти у звужену ділянку пологових шляхів. При недостатній підготовці до пологів крижово-сідничні зв'язки зали­шаються пружними, еластичність тканин вульви знижена. Спостерігає­ться невідповідність діаметра пологових шляхів до об'єму плода.

У випадку рубцевого розростання сечового клапана реєструють сильні перейми і потуги, але ні голова, ні кінцівки не появляються з вульви. При вагінальному дослідженні встановлюють перешкоду на відстані 10-12 см від статевої щілини, за якою виявляються передлеглі члени плода.

Допомога полягає в рясному зрошуванні пологових шляхів і шкіри плода відваром льону або крохмалу, після чого можна пробувати витягти плід, одночасно відтягуючи вгору стінку промежини і розтягуючи вульву тильною стороною долоні, покладеної на потиличну ділянку плода. Знай­дені спайки руйнують рукою або гілкою ножиць на фоні низької сакраль­ної анестезії. Сечовий клапан розрізають скальпелем. Проводять перінеотомію, або кесарів розтин.

7. Неповне розкриття шийки матки

Неповне розкриття шийки матки зустрічається головним чином у корів і овець.

Причини: передчасний розрив плодового міхура, слабкі перейми- і потуги; передчасні роди, аборт, функціональні порушення матки і шийки матки. Може бути зв'язаною зі смертю плода або із скручуванням матки.

Неповне відкриття цервікального каналу вважається патологічним тільки після того, як з моменту перших ознак пологів до проведення акушерського дослідження пройшло не менше 3-4 год.

Клінічні ознаки: затримується стадія виведення плода. При піхво­вому дослідженні встановлюють недостатньо розкриту шийку матки, стінки якої ще містять слизову пробку і не мають морфологічних змін. Цервікальний канал пропускає 1-2 пальці, або навіть руку. Без своєчас­ної акушерської допомоги настає загибель плода з наступною путрифікацією.

Допомога: зрошують стінку шийки матки теплим фізіологічним роз­чином 10-15 хв., після чого виконують сакральну або пресакральну (за Ісаєвим або за Ноздрачовим) блокаду тазового нервового сплетіння. Через 15-20 хв. ослизнюють шийку матки і розкривають її механічним шляхом спочатку бережними обертовими рухами руки, а потім, після накладання акушерських петель на передні кінцівки і нижню щелепу плода — шляхом плавно наростаючого тиску на шийку матки при витя­гуванні плода. Розслаблення шийки матки контролюють рукою, поставле­ною долонею вгору між плодом і стінкою шийки матки. Всі інші способи небажані, тому що можуть приводити до розриву шийки матки. При безуспішності такої допомоги проводять кесарів розтин.

Для медикаментозного лікування застосовують синестрол, який через кілька годин буде діяти як стимулююче на розслаблення і відкриття шийки матки та на скорочення матки. Призначають комбінації синестролу з глюконатом кальцію, окситоцином і препаратами кортикоїдних гормонів (дексаметазон).У більшості випадків доцільно зробити кесарів розтин.

8. Спазм шийки матки

Спазм шийки матки (cervispasmus) — це дискоординація пологової діяльності, яка виявляється закриттям каналу шийки матки і спазмом її м'язових елементів у міру наростання перейм. При цьому розлагод­жується процес ретракції-дистракції матки і шийки матки.

Причини: розлади іннервації матки.

Допомога: перш за все тварині надають спокій, застосовують мішечки з гарячим піском або водою, які кладуть на крижі; масаж шийки матки. Виконують блокаду за Ноздрачовим і обколюють шийку матки одночас­но розчином атропіну (блокує виділення ацетилхоліну, усуває спазми), лідази ферментний препарат з сім'яників бугаїв — прискорює всмокту­вання ліків) і 1%  розчином новокаїну. Така процедура дає хороший спазмолітичний ефект.

Можна практикувати внутрішньовенне введення сірчанокислої маг­незії (заспокійлива, противосудомна і спазмолітична дія).

Призначають також препарати, котрі покращують еластичність шийки матки і координують перейми: монцаль, ерантин, спазмотитрат; спазмо­літики і токолітики: ханегіф, но-шпа, панаверін, атропін.

9. Вузькість таза

Вузькість таза (pelvis justo minor s. pelvis minis parva) — це недо­статність поперечних і вертикальних діаметрів тазової порожнини по відношенню до об'єму нормально розвиненого плода. Найчастіше реєст­рується у телиць-первісток, свиней і собак.

Причини: бувають вроджені і набуті: інфантилізм, вирощування ре­монтних телиць з телят-гіпотрофіків, погані умови годівлі і утримання при вирощуванні тварин, призначених для ремонту стада; парування тварин, які не досягли віку фізіологічної зрілості. У свиней найчастіше буває зменшення нижнього поперечного діаметра таза. Таз сук - брахіоцефалів (боксери, бульдоги, мопси) завжди відносно вузький.

Деформація кісток таза після переломів, периоститів, перехворювання рахітом; формування наростів, випуклих кісткових мозолів. У телиць передня частина лобкових кісток часто формує досить гострий гребінь, що виступає всередину тазової порожнини, зменшує крижово-лобковий (вертикальний) діаметр і становить небезпеку для розриву м'яких пологових шляхів при витягуванні плода. Може бути при десморексії, спричиненій відшаруванням або розривом зв'язок, які формують крижо­во-клубовий суглоб, внаслідок чого звужується крижово-лобковий діа­метр таза.

Допомога: якщо плід має невеликий об'єм і деформація таза незначна, практикують рясне ослизнення і обережне, щоб не пошкодити пологові шляхи, витягування плода шляхом почергового натягування кінцівок (метод кантування). Часто при підтягуванні кінцівок відбувається за­ворот голови плода; ось чому ефективніше буде одночасно натягувати і петлю, накладену на голову плода (краще у вигляді акушерського недо­уздка). Інколи для того, щоб голова плода увійшла до тазової порожнини доводиться дещо відштовхувати кінцівки. При неможливості розродження приступають до кесаревого розтину.

10. Крупнопліддя

Крупнопліддя (перерозвиненість плода) (hypertrophya fetus) — це невідповідність нормально розвиненого таза роділлі до великого розміру плода.

Найчастіше буває у корів м'ясних порід, ці корови, особли­во нетелі, не можуть нормально народжувати з причини плодово-тазової диспропорції. Телята м'ясних порід мають добре розвинений круп, стегна, і тому французи і бельгійці називають їх «кругляшками». Після тяжких родів телята часто гинуть.

Причини: міжпородне схрещування, при якому тварини з породи плідника більші, ніж з породи матері; неправильний підбір пар, переноше­на вагітність, розвиток всього кількох плодів у багатоплідних тварин. Сприяє формуванню великого плода - гіпертрофіка щедра годівля ва­гітної тварини. Зустрічаються великі плоди-виродки.

Клінічні ознаки: до рівня вульви доходять тільки кінчики носа і пе­рерозвинених копитець. Якщо потиличний гребінь може пройти попереково-крижовий кут (тобто голова пройшла через вхід до таза), а обидва колінця можуть пройти між клубово-лобковими гребенями при перед­ній передлозі і якщо обидві сідниці пройшли вхід до таза при задній передлозі, то розродження через природні пологові шляхи можливе.

Допомога проводиться так, як і при вузькості таза. У кіз та овець при крупноплідді можна переводити плід у тазову передлогу, яка полегшує його витягування.

У сук допомогу надають у спинному положенні шляхом накладання на голову плода потиличної петлі, виготовленої із мотузки або дроту і обе­режного натягування у період перейм. Коли ж накладання потиличної петлі не виходить, застосовують акушерські щипці. При цьому роділлю трохи піднімають за тазові кінцівки, під контролем вказівного пальця лівої руки захоплюють інструментом нижню щелепу або іншу частину головки плода. Перевівши роділлю у спинне горизонтальне положення, витягають плід. При тазовій передлозі захоплюють тазові кінцівки плода і одночасно з їх підтягуванням тиснуть на головку плода через черевні стінки роділлі; це полегшує просування плода по родових шляхах і запо­бігає відриву голови.

Профілактика: є дуже важливою, особливо у м'ясному скотарстві, де зараз проводиться селекція на легкість отелень. Названий показник ко­релює з розмірами бугаїв — від крупних плідників отримують крупний приплід. Шляхом відбору бугаїв забезпечують отримання телиць з шир­шим тазом. Для розведення підбирають телят з меншою масою при народженні. Телиць осіменяють спермою бугаїв, які обумовлюють легкі роди. Розробляються критерії для прогнозування родів.

11. Новоутворення і кісти переддвер'я піхви і піхви

У корів зустрічаються кісти бартолінової залози (внаслідок барто­лініту), кісти краніального відділу піхви (при переході піхви у шийку матки).

У сук — новоутворення, що локалізуються частіше у ділянці перед­двер'я піхви самого різного походження (венеричні саркоми, карциноми і т.п.), а також значні розростання слизової оболонки піхви.

Звуження і зарощування каналу шийки матки (strictura (stenosis) et atresia cervicis) — недостатність діаметра шийки матки для проходження нормально розвиненого плода.

Причини: вроджена недорозвиненість (інфантилізм), рубцеві стягу­вання (внаслідок розривів при попередніх пологах, а також хронічних запальних процесів як неспецифічної так і специфічної природи, наприклад, після перехворювання корови трихомонозом). У процесі запалення міоцервікс заміщується щільною фіброзною тканиною, яка іноді піддається гіалінізації або навіть просочується солями вапна. Подібну корову було оперовано в одному з господарств Золочівського району Харківської області. При акушерському дослідженні було встановлено, що піхва цієї корови конусоподібне переходить у шийку матки, канал якої теж зву­жується, відкритий на ширину 2 пальців і сформований грубою, позбавленою найменшої еластичності рубцевою тканиною.

Клінічні ознаки: затягується стадія виведення плода при наявності сильних перейм і потуг на тілі добре виражених передвісників пологів. Дослідженням через пологові шляхи визначають повне або часткове закриття каналу шийки матки, рубці і сполучнотканні розростання, що мають щільну горбкуватість.

Допомога: кесарів розтин і вибраковка корови після пологів.